Українські підрозділи відчувають гострий дефіцит броньованих машин для медичної евакуації, тоді як у 2026 році держава зробила значну ставку на закупівлю наземних роботизованих комплексів. Військові наголошують: НРК необхідні на передньому краї, однак вони не можуть замінити броньований транспорт на всіх етапах евакуації.
Про це йдеться у матеріалі “Українська правда. Оборонка”, яка опитала військових, медиків та представників оборонного сектору.
За даними видання, у 2026 році держава, хоча й із запізненням, законтрактувала десятки тисяч наземних роботизованих комплексів. Водночас протягом року майже не укладалися нові контракти на бронеавтомобілі.
Особливо критичною ця ситуація є для медичної евакуації. Військові пояснюють, що НРК та броньовані автомобілі мають не конкурувати між собою, а працювати як частини єдиної системи.
На найбільш небезпечній ділянці робот може забрати пораненого та вивезти його з переднього краю, після чого пораненого має швидко забрати броньована медична машина. Такий підхід одночасно зменшує ризик для екіпажу і дозволяє значно раніше почати надавати повноцінну медичну допомогу.
Командири Першого окремого медичного батальйону, які безпосередньо евакуюють поранених за допомогою НРК, наголошують, що тривале очікування евакуації може суттєво погіршувати стан бійця.
“Через дуже відтерміновану евакуацію у поранених з’являється багато побічних станів. Наприклад, поглиблення гіпотермії, геморагічний шок через послаблення турнікета”, — розповіли командири батальйону.
На відміну від більшості наземних роботів, броньована медична машина дозволяє починати інтенсивну терапію ще під час руху.
За словами військових медиків, бронемашини обладнані апаратами ШВЛ, системами моніторингу стану пораненого, зовнішніми дефібриляторами та кардіопомпами. Були випадки, коли безпосередньо в машині медикам доводилося починати переливання крові та проводити серцево-легеневу реанімацію.
Броня також дозволяє евакуаційній групі піти на більший ризик, якщо стан пораненого різко погіршується.
“Якщо поранений не виходить на зв’язок і втрачає свідомість у капсулі НРК, значить бронемашина має під’їхати йому назустріч та швидше надати допомогу”, — пояснили командири Першого окремого медичного батальйону.
Водночас опитані “УП” військові з різних ділянок фронту повідомляють про значний дефіцит броньованої техніки. Через її нестачу підрозділи змушені берегти наявні машини та не завжди можуть направляти їх ближче до переднього краю.
Найбільш показовою є оцінка начальника медичної служби 2-го корпусу НГУ “Хартія” Богдана Корильчука. За його словами, дефіцит медичних бронемашин для другого етапу евакуації зараз сягає 80%.
“Нам потрібно достатньо медичних бронемашин для другого етапу евакуації, а їх зараз дефіцит 80%”, — заявив Корильчук.
Військовослужбовець та співзасновник “Центру підтримки аеророзвідки” Ігор Луценко зазначив, що сучасні НРК у багатьох випадках не відповідають вимогам до евакуації живих поранених через низьку швидкість та вразливість.
Керівник служби роботизованих систем батальйону “Вовки Да Вінчі” 59-ї бригади ЗСУ Олександр Ябчанка також звертає увагу, що навіть швидкі НРК не є універсальним рішенням. На реальному полі бою їхню швидкість обмежують стан доріг, рельєф та якість зв’язку.
За інформацією “УП”, з початку року з однією з країн-партнерів велися переговори щодо фінансування виробництва великої кількості українських медичних бронеавтомобілів. Видання звернулося до відповідального заступника міністра оборони із запитом щодо поточного статусу цього проєкту, однак відповіді не отримало.
В умовах розширення зони ураження російських FPV-дронів швидкість евакуації та можливість надати допомогу пораненому ще до прибуття на стабілізаційний пункт безпосередньо впливають на його шанси вижити.