Article Information
- Author,Олеся Жигалюк
- Role,ВВС News Україна
Іран може вдарити по американських військових об’єктах у Європі, якщо Дональд Трамп знову атакує Іран, пише Financial Times із посиланням на джерела, близькі до іранської влади.
Це може різко розширити війну – далеко за межі Близького Сходу.
Водночас Іран стикається з іншою проблемою: за даними CNN, Тегеран поступово втрачає контроль над Ормузькою протокою – одним з ключових маршрутів світових поставок нафти.
Загроза для Європи
За даними Financial Times, іранські військові розглядали можливість атак на американські об’єкти в Південно-Східній Європі.
Серед можливих цілей джерела видання називають болгарську авіабазу Безмер. Минулого місяця США отримали дозвіл використовувати її для своїх літаків-заправників.
Ще однією можливою ціллю може стати Кіпр.
У березні британську авіабазу Акротірі на острові вже атакував безпілотник. Тоді західні чиновники припускали, що він міг бути іранським, але запустити його могли пов’язані з Тегераном сили, а не сам Іран.
Іранські військові також розглядають можливість атак на підводні оптоволоконні кабелі в районі Ормузької протоки, якщо конфлікт загостриться.Skip Найпопулярніше and continue readingНайпопулярніше
Смерть Гейден Панеттьєр. Що показав розтин і як відреагував Кличко
Маск поставив Федорову сердечко за слова про Старлінк. Чому мільярдеру дякують і за що критикують
Федорова замінили на Хмару. Рада проголосувала за нового міністра оборони
Скільки кави можна випити на день – нове дослідження
End of НайпопулярнішеПропустити Подкаст і продовжити
Подкаст BBC News Україна про роботу й людські долі медиків під час війни.
Усі епізоди
Кінець Подкаст
За словами джерел Financial Times, жорсткіша позиція Тегерана пов’язана зі зміною настроїв усередині іранського керівництва. Все більше представників режиму вважають, що нова хвиля війни – це питання часу.
Водночас переговори про відновлення вільного судноплавства через Ормузьку протоку зайшли в глухий кут.
У вівторок Дональд Трамп заявив, що зараз жодних переговорів або запланованих контактів з Тегераном немає.
Представники Корпусу вартових ісламської революції та інші іранські командири попереджають: якщо почнеться новий масштабний конфлікт, Іран може змінити свою попередню тактику.
Раніше Тегеран завдавав ударів переважно по американських військових об’єктах, енергетичній інфраструктурі та інших цілях на Близькому Сході. Тепер же цілями можуть стати об’єкти за межами регіону.
Один зі співрозмовників Financial Times заявив, що в разі американської агресії Тегеран готовий відповідати без обмежень: “Якщо США зайдуть надто далеко, Іран захищатиметься будь-якою ціною, вийде за межі регіону і вдарить по Європі”.
Іран уже попереджав Британію, що її військові бази можуть стати цілями.
Минулого місяця Корпус вартових ісламської революції заявив: “Будь-яка база, яка використовується для атаки на Іран, вважатиметься законною ціллю”.
Наскільки реальною є загроза
Сіддхарт Каушал з британського Королівського об’єднаного інституту оборонних досліджень (RUSI), оцінює загрозу іранських ракет для Європи як “реальну, але обмежену”.
За його словами, Іран може використовувати балістичні ракети середньої дальності, зокрема ракети сімейства “Шахаб”, проти американських об’єктів у Південній та Південно-Східній Європі. Однак на великих відстанях такі ракети матимуть проблеми з точністю та ефективністю.
Каушал також вважає, що Тегерану було б вигідніше діяти через союзні збройні угруповання – шиїтські формування в Іраку, “Хезболлу” в Лівані або хуситів у Ємені.
Дуглас Баррі з Міжнародного інституту стратегічних досліджень зазначає, що Іран уже показував, що може бити на великі відстані. За його словами, спроби атакувати американську базу Дієго-Гарсія в Індійському океані свідчать, що Тегеран має зброю з дальністю понад 2000 кілометрів.
Водночас, додає Баррі, невідомо, скільки таких ракет насправді має Іран і чи готовий Тегеран використати навіть невелику їхню кількість для демонстративного удару.
Але головна проблема – точність.
“Що більша дальність, то складніше забезпечити високу точність”.
Іран уже намагався атакувати віддалені цілі. Після початку війни США та Ізраїлю проти Ірану в лютому Вашингтон звинуватив Тегеран у запуску кількох ракет по Дієго-Гарсії. Жодна з них не досягла цілі.
У березні Туреччина заявила, що перехопила кілька іранських балістичних ракет. Тоді ж британська авіабаза Акротірі на Кіпрі зазнала атаки безпілотника.
За словами одного з джерел Financial Times, особливо важливим для Ірану став нещодавній удар по американській базі в Йорданії, під час якого загинули троє американських військових.
Співрозмовник назвав його найточнішим дальнім ударом Ірану. За його словами, це мало бути попередженням для Європи: “Вона може отримати ракети, і має розуміти, на чиєму боці в цій війні”.
За його словами, серйозна помилка США, наприклад удар по іранській інфраструктурі, може вивести війну за межі Близького Сходу.
Ще одна проблема – Ормузька протока
На цьому тлі CNN пише, що Іран поступово втрачає контроль над Ормузькою протокою.
За даними компанії Kpler, за останні два тижні понад 80% суден йшли альтернативним маршрутом вздовж узбережжя Оману, попри погрози Тегерану.
“Схоже, Іран принаймні частково втратив контроль над протокою”, – сказав керівник відділу аналізу нафтового ринку Kpler Хомаюн Фалакшахі.
Країни Перської затоки теж шукають способи обходити небезпечну ділянку. Кувейт, Саудівська Аравія та ОАЕ використовують великі танкери й перевантажують нафту за межами небезпечної зони.
Водночас міністр енергетики США Кріс Райт заявив, що зараз через Ормузьку протоку та альтернативні маршрути проходить близько 15 млн барелів нафти на добу.
Це менше за довоєнний показник у 20 млн барелів, але значно більше, ніж припускали раніше.
Трамп говорить про “повний контроль”, але ситуація складніша
Дональд Трамп заявив, що США встановили “повний контроль над протокою”. Однак CNN ставить це під сумнів: обсяги постачання нафти значно нижчі за довоєнний рівень, а Іран продовжує атакувати судна.
Експерт Енді Ліпоу закликає обережно ставитися до гучних заяв обох сторін.
“Я б із обережністю ставився до всієї цієї інформації та заголовків”.
Водночас, на його думку, можна говорити про те, що Іран “частково втратив контроль над протокою”.
Ситуацію ускладнюють і переговори між Оманом та Іраном про відновлення вільного судноплавства через Ормузьку протоку. США в них не беруть участі. За даними CNN, це неабияк дратує Трампа.
Тегеран підвищує ставки
Усе це відбувається на тлі посилення прихильників жорсткої лінії всередині Ірану.
Як пише Financial Times, багато хто з них вважає, що США не можна довіряти. Вони хочуть, щоб Тегеран змусив Вашингтон заплатити вищу ціну, аби в майбутньому США дотримувалися досягнутих домовленостей.
Показовим стало призначення Мохсена Резаї, колишнього командувача Корпусу вартових ісламської революції, секретарем Вищої ради національної безпеки Ірану.
Іранські аналітики розцінили це як сигнал про посилення жорсткої лінії у владі. На цьому тлі головний переговорник Ірану Мохаммад Багер Галібаф, схоже, відходить на другий план, а перспективи стійкої домовленості із США стають примарнішими.
“Іран сигналізує: якщо ви не можете домовитися з Галібафом, вам доведеться мати справу з Резаї”, – сказав один зі співрозмовників Financial Times.
Він сформулював цей сигнал ще жорсткіше: “Не зліть нас, бо ми відповімо ще жорсткіше”.