Американські платники податків купують зброю, а право вирішувати, кому її передавати, отримує Єрусалим. У Вашингтоні розгорівся гучний скандал довкола законопроєкту, який може надати Ізраїлю фактичне право накладати вето на використання новітніх військових розробок США.
Як пише видання The Washington Post Палата представників США потайки зашила у велетенський оборонний бюджет обсягом $1,15 трильйона невеличку, але вкрай пікантну поправку. Вона передбачає максимальне злиття оборонних індустрій США та Ізраїлю. Ідеться вже не просто про протиповітряну оборону, а про обмін технологіями у сферах штучного інтелекту, квантових обчислень, дронів, біотехнологій та зброї спрямованої енергії.
Здавалося б, чудова співпраця двох союзників. Але у критиків цієї ініціативи від таких перспектив стали дибом волосся й мандати.
Приводом для істерики у Капітолії стали події 2023 року, згадка про які знову виплила на поверхню. Тієї весни покійний сенатор-республіканець Ліндсі Ґрем намагався організувати передачу Україні батарей ППО «Залізний купол», які стояли на озброєнні США на південному заході країни та були повністю оплачені американськими платниками податків.
Проте на заваді став прем’єр-міністр Ізраїлю Беньямін Нетаньяху. Скориставшись умовами угоди про спільне виробництво, Єрусалим просто ветовав цей трансфер. У посольстві Ізраїлю у Вашингтоні це пізніше пояснили страхом, що чутливі технології «можуть потрапити до рук Ірану» (хоча надати Україні системи «Patriot» американцям чомусь нічого не завадило).
Тепер критики поправки бояться, що аналогічне право вето Ізраїль отримає й щодо всіх майбутніх американських розробок — від бойових роботів до штучного інтелекту.
«Це підриває наш суверенітет і шкодить національній безпеці, обмежуючи наші можливості, — обурюється сенатор-демократ Кріс Ван Голлен. — Системи стояли в США, були куплені за наші гроші, але Ізраїль наклав вето».
Скандальна поправка виплила якраз у момент, коли до Вашингтона одночасно завітали Беньямін Нетаньяху та Володимир Зеленський. Обидва лідери фактично опинилися в ситуації жорсткої конкуренції за дефіцитні американські ресурси.
Зеленський попросив у Дональда Трампа 300 ракети-перехоплювачі до систем Patriot, але отримав відмову: Трамп чесно зізнався, що всі боєприпаси зараз ідуть на війну в Ірані. А на похороні сенатора Ґрема журналісти помітили напружену розмову між Нетаньяху та Зеленським.
Підтримку поправки активно просувають проізраїльські лобісти з AIPAC та низка конгресменів-республіканців. Схема проста: якщо розмазати спільне виробництво зброї по виборчих округах у США, американські закони про щорічну допомогу Ізраїлю на $3,8 млрд можна буде взагалі не ухвалювати. Американські конгресмени голосуватимуть за проєкти самостійно — аби не втрачати робочі місця у своїх штатах.
Втім, у Сенаті група демократів та праворадикальних республіканців уже готує запеклий бій. Конгресмен Томас Массі містко підсумував ситуацію:
«Це країна з населенням 10 мільйонів людей. Це нам ніяк не допоможе і не варте втрати власного суверенітету».
Боротьба за те, хто саме триматиме руку на пусковій кнопці американського оборонпрому, триватиме щонайменше до осені.