Здається, вже всім зрозуміло, що ніхто нам не дасть достатньо протиракет ППО, щоб збивати все це рашистське, і тепер знову – жахливе в своїй невибірковій неточності північнокорейське лайно, що летить на голови українців щоночі.
Навіть якщо раптом Трамп би і захотів (а він не хоче) – цих ракет просто нема. Захід їх не виробляє і не вироблятиме в потрібній кількості ще кілька років щонайменше. І ніякі ліцензії на виробництво цих ракет нам, навіть якщо їх дадуть, теж нічого не змінять в середньостроковій перспективі.
Тож, згідно елементарної формальної логіки, єдиний варіант протидії балістичному терору рашистів – це зворотня щодо ППО, якого в нас нема, дія. Тобто, удари по виробництвах ракет та безпосередньо по самих ракетних пускових установках. В момент їх розгортання перед ударом по нам.
Тим більше, успішні прецеденти вже були – наприклад, в червні 2025 р, коли Силам Оборони вдалося накрити кілька ПУ в районі клятих Клинців на довбаній Брянщині. Прямо перед тим, як ці ПУ мали наносити удар по Києву.
Не кажучи вже про удари по заводах, які виробляють компоненти до рашистських ракет. Тут взагалі очі розбігаються – “Кремній Ел” в Брянську, і Волгоград, і Чебоксари. Діп страйки за останні пів року дійсно дотяглися багато куди.
Правда, на жаль, нема в цьому переліку Воткінська. Де цим ракетам голови роблять. Тобто, найважливішого заводу, по суті. Що ж, дуже сподіваюся, що тимчасово нема.
Але імхо наші пріорітети мають зміститися в бік того, що реальне в плані реалізації. Впевнений, що ми можемо уражати пускові з ракетами. І це буде більш ефективним ППО за саме ППО. Бо ракета, яка не вилетіла, не потребує нічого для збиття себе. А якщо ще й уражена пускова установка, то не вилетять ніколи вже 4 ракети. А час на виробництво нової у ворога займе від року і більше.
Свідомо не втягуюся в дискусію про те, де ж наші балістичні ракети, які нам обіцяли вже давно. Риторичні питання задавати до стінки сенсу не бачу. А для ураження ПУ з головою вистачить і дронів. Головне – просто попасти. А там, з величезною долею вірогідності, вторинна детонація самих ракет прекрасно компенсує не захмарну кількість Б/К на дроні.Дізнатися більшеЖурналістика й індустрія новинПолітикаДодаток iOS
Дронів у нас вистачає. Отже, головне питання – вчасне виявлення рашистських ПУ при розгортанні на бойовій позиції. Ясно, що без допомоги партнерів, ми не впораємося і не можемо впоратися. Однак те, що ми маємо завчасні попередження про загрозу балістики, говорить про те, що таку інформацію отримуємо. Питання – в швидкості.
Тож, імхо, військово-політичному керівництву наразі треба кинути всі зусилля на те, щоб інформація по ПУ ворога була якнайранішою і точною. В достатній мірі для того, щоб встигнути нанести по ним удар дронами в момент розгортання і виходу на бойові позиції. Адже кількість робочих ПУ у ворога досить обмежена. І втрата навіть кількох буде критичною.
Бо постійно говорити про посилення ППО чудово, але ракет ПРО у нас від цього більше не стане. А порятунок потопаючих – у першу чергу, справа рук самих потопаючих.
Богдан Буткевич
Джерело: https://censor.net/ua/b4016435