«Частина черги, частина корабля» У черзі на заправку в Іркутську можна провести до 18 годин! Ось як паливна криза виглядає в регіоні, де видобувають нафту, виробляють бензин і відправляють все це до Москви.
У Росії майже не залишилося регіонів, яких би не торкнулася бензинова криза. Паливні ліміти запровадили навіть у Ханти-Мансійському автономному окрузі та Татарстані, що посідають перше та друге місця з видобутку нафти серед російських регіонів. Однією з областей, яку особливо активно обговорюють у соцмережах та ЗМІ на тлі цієї кризи, стала Іркутська. Величезні черги на АЗС у цьому регіоні з’явилися ще 22 червня. Спочатку жителі чекали по кілька годин, але до кінця тижня проводили в очікуванні палива півдня або цілу ніч. Рекорд становив 18 годин. 28 червня губернатор регіону Ігор Кобзєв оголосив режим підвищеної готовності через дефіцит бензину.
Видання про життя в Сибіру «Потік» розповідає, як паливна криза вдарила по Іркутській області — регіону, де одним із центрів економічної сили є «Роснефть». «Аргумент» публікує цей репортаж із незначною редактурою.
«Маячня, що бензин по всьому місту закінчився»
У суботу вдень із Байкальська, що за 150 кілометрів від Іркутська, виїхала карета швидкої допомоги. Машина везла породіллю, у якої почалися роди. За автомобілем медиків слідував синій пікап із бочкою бензину на борту: заправитися дорогою швидка не змогла б – на заправках по трасі стояли багатогодинні черги або бензину просто не було.
Довезти жінку до Іркутська не встигли — дитина народилася дорогою. У Байкальську, де мешкає 13 тисяч людей, немає жодного пологового будинку. Наступного дня у сусідньому з Байкальськом місті Слюдянці закінчились усі пробірки для аналізів, машина постачальника просто не змогла їх привезти – не було бензину.
Перші скарги на відсутність палива у регіоні з’явилися у середині червня. На заправках “КрайсНефти” зник 95-й бензин, там запровадили обмеження – відпускали до 50 літрів на людину. “Роснефть” у своїй мережі обмежила продаж бензину 18 червня. Із 22 червня на заправках з’явилися черги, а заливати бензин у каністри заборонили. Ціна бензину на деяких заправках зросла з 65-70 рублів до 135-140 рублів за літр.
Губернатор регіону Ігор Кобзєв пояснив: “Перебої по всій країні. На заході дронами ЗСУ виведено з ладу об’єкти нафтопереробки. Багато регіонів, у тому числі й ми, змушені перейти на ручний режим роботи: визначаємо обсяги палива для кожного з одержувачів індивідуально”.
Пізніше пост почистили, вилучивши з нього згадки про зв’язок між атаками безпілотників та дефіцитом бензину.
За наступні сім днів ситуація стала критичною: якщо на початку тижня люди стояли в черзі по 2-4 години, то до середини вже по 6-8 годин. На всіх заправках, крім «Роснефти», бензину або не було, або він швидко закінчувався. До п’ятниці бензин залишався лише на АЗС “Роснефти”, яка володіє нафтопереробним заводом в Ангарську. Але, за інформацією джерела “Потоку”, близького до уряду регіону, 60% ліміту було “наказано відправляти до Москви”.
Партія «Новиє люді» створила телеграм-чат «Гдє заліть?», до якого за кілька днів вступило понад 34 тисячі людей. У ньому водії розповідали, на яких заправках бензин є та скільки часу вони провели у черзі. Мешканці також дізнавалися про наявність палива на сайті “Гдє бенз?” або у коментарях у 2ГІС.
У четвер, 25 червня, губернатор Ігор Кобзєв терміново відлетів до Москви доповісти керівництву країни про дефіцит. Він зустрівся із заступником голови уряду Росії Олександром Новаком, але повернувшись, нічого не розповів про те, як влада планує боротися з кризою.
Спочатку іркутяни відмовлялися вірити, що ситуація серйозна, — думали, вона швидко нормалізується. Архітектор Зорікто Багдаєв каже, що сміявся з тих, хто стоїть у чергах. Але незабаром сам потрапив до однієї з них і «пройшов п’ять стадій прийняття»:
“Спочатку ти такий: «Маячня, не може такого бути, щоб бензин по всьому місту закінчився. Це просто паніка. Я їздитиму як завжди». Потім починаєш істерити: «Що це за цирк? Ви що творите?» Ну а потім ти заїхав на заправку, внутрішньо погодився постояти 20 хвилин, стоїш 40, пересунувся лише на три метри і починаєш уже депресувати. Дитину не встиг із саду забрати, дружину з роботи, кудись спізнюєшся, домовляєшся, перебиваєш зустрічі. Ну і все, а тепер уже частина ухвалення. Тепер я частина черги, частина корабля.”
«А ви все ще несете херню, що це через панікерів із каністрами»
Іркутянка Катерина сподівалася простояти увечері в черзі кілька годин. Вони з чоловіком приїхали на «Роснефть» неподалік будинку о 20:30. Побачивши чергу за два кілометри, Катерина зрозуміла — до опівночі вони не заправляться.
У черзі пара балакала, грала в нарди та подивилася давно відкладений фільм. Іноді до черги приїжджали інші машини та привозили людям воду та їжу. Подружжя заправилося через шість годин — до третьої години ночі. Вони зраділи, що приїхали ввечері, а не вночі: до восьмої ранку машин тієї ж черги стало набагато більше.
«Ми досить спокійно усе прийняли. Жартуємо з чоловіком і якось на позитиві все переносимо, але, звісно, сильно втомилися. Враховуючи, куди наша країна йде семимильними кроками, ситуація є цілком очікуваною, навряд чи далі буде кращою», — каже Катерина.
Але якщо бензин закінчиться у Братську, зберігати позитив не вдасться — у цьому місті живе батько Катерини, якому життєво потрібно через день їздити до лікарні. Він на діалізі.
До кінця тижня черги стали кілометровими, люди проводили у них усю ніч чи півдня. Маркетолог Катерина поїхала заправлятися із подругою — вони думали, що простоять до вечора. Але до 21-ї години до заправки було ще півкілометра. Дорогою подруги не пили воду, щоб не захотілося до туалету. Наступного дня, 26 червня, у ту ж чергу за розпорядженням мера поставили біотуалети.
28 червня мешканка Іркутська з ніком Наталі виклала у соцмережі відео черги на заправці, в якій вона вирішила не стояти, бо, за її підрахунками, це зайняло б 20 годин. Ролик Наталі підписала так: “А ви все ще несете херню, що це через панікерів із каністрами. Це через державу, яка обісралась”.
Застряг у середині країни
О 4 годині ранку 26 червня мандрівник та блогер Влад Повеликін приїхав на заправку до Іркутська. Пару хвилин рухався вздовж черги з машин. Зупинитись він не міг — у нього залишалося надто мало бензину.
Повеликін виїхав із Нижнього Новгорода на мотоциклі на початку червня і мав фінішувати на Колимі. Вирушаючи в дорогу, він знав про проблеми з паливом у Криму, але не очікував, що зіткнеться з ними у Сибіру. Десь під Красноярськом мандрівник зауважив: на багатьох заправках уздовж траси зник 92-й та 95-й бензин. Потім зрозумів, що дешевий бензин залишився лише на АЗС «Роснефти» та «Газпрому», причому після Красноярська паливо на «Газпромі» або зникло, або також подорожчало. Він сподівався заправитися в Іркутську, але тут все виявилося ще гіршим, ніж у сусідньому регіоні.
Вибору не було: Влад під’їхав до колонки та почав просити водіїв пропустити його вперед. Але пропускати ніхто не хотів — люди вже відстояли кілька годин і боялися, що бензин ось-ось закінчиться.
Мандрівникові таки допомогла дівчина — пропустила вперед, і Повеликін залив у бак десять літрів. Потрібного бензину не було, тож узяв той, що був. На заправці в районі Листв’янки, біля Байкалу, черга була ще більшою — 150 машин. Пізніше його знайомий розповів, що простояв вісім годин на заправці у селищі Култук і нічого не їв за цей час.
Павеликін рушив далі і до Магадана планує просити людей пропустити його вперед чи налити бензину. Стояти в чергах по 6–8 годин на мотоциклі він не може – просто не здолає дорогу.
«Я опинився у безвихідній ситуації. Зараз я перебуваю в середині країни. Мені що назад їхати, що вперед однаково складно і дорого», — каже Повеликін. Його друг тепер дуже сумнівається, чи варто їхати Алтай, хоча рік готувався до цієї подорожі.
Бензинова криза у розпал сезону відпусток змушує багатьох змінювати свої плани на відпочинок. Дуже мало туристів на велелюдному в цей час року Ольхоні, немає звичайних черг на пором. Набагато менше машин і у самому місті.
«Люди всі зустріли з якимось розумінням, але потім це викликатиме негатив, агресію у бік керівництва, — ділиться спостереженнями Повеликін. — Тому що немає конкретних дат, немає зрозумілих пропозицій. Наприклад: „Хлопці, протягом тижня будуть перебої, після цього на таких-то заправках можна буде заправитися, ми забезпечимо“. А все, що непідконтрольне, викликає негатив, нерозуміння та розгубленість».
«Відчувалося, як вештається міст»
Через дефіцит в Іркутську відразу виник тіньовий ринок бензину, який організували перекупи. Вони продавали бензин дорожче та пропонували доставку додому. На початку тижня ціна була від 150 рублів за літр, до кінця виросла до 350 рублів.
Перекупів звинувачували в тому, що саме вони створюють черги. Одна з мешканок опублікувала відео, як кілька чоловіків заливають бензин у каністри та навіть пляшки з-під води. За її словами, вони заправлялися 40 хвилин, їхня машина була заповнена каністрами. При цьому заливати бензин у них заборонено. Де в цей час були співробітники АЗС – невідомо.
Іркутянин Віктор Бєздєнєжних теж простояв на заправці зайву годину через людей із каністрами. Ліміт був 50 літрів в одні руки, але деякі ходили по кілька людей і заправлялися на повну або наливали в каністри, коли співробітники АЗС відходили від колонок. «Говорили: когось у сім’ї треба заправити, у когось машина неекономічна, у когось газонокосарки та інші невеликі речі», – розповідає Віктор.
Одна з учасниць чату “Гдє заліть?” запропонувала влаштувати над “перекупами” самосуд: “Дати оголошення, що куплю бензин, і тим, хто продає, морди бити!”
Цілий тиждень регулювати черги доводилося самим городянам — ні співробітників дорожньої автоінспеції, ні інших представників органів правопорядку в чергах на багатьох заправках не було.
Іркутянка Христина Макаренко 26 червня виїхала з іркутського мікрорайону Ново-Леніно до селища Карлук — на день народження до мами. У машині з нею сиділи бабуся та восьмирічний брат. Вони майже нічого не їли вдома, бо розраховували дістатись місця за 40–50 хвилин. Але через чергу до заправки на дорозі утворилася пробка, в якій Христина застрягла на шість годин.
Черга до заправки зайняла дві лінії дороги, пробку ніхто не регулював — співробітників дорожньої автоінспеції на місці не було. Христина зателефонувала до чергової частини, але слухавку ніхто не взяв.
«Всі кричать, матюкаються, у цій ситуації потрапляють у ДТП, зачіпають одне одного. На Інокентьєвському мосту ми стояли настільки „колом“, що відчувалося, як хитається міст», — згадує Христина.
Через три години в пробці її машина затихла – акумулятор не витримав роботи кондиціонера. Христина зателефонувала батькові-автомеханіку і попросила забрати бабусю та брата із задушливої машини. Сама Христина хотіла зачекати на евакуатор.
Батько приїхав та вивів машину дворами, порушуючи всі правила. «Я під кінець була вже вся у сльозах, страшно було і як ми порушували, і виїжджали на зустріч. Але тато пояснив, що якщо встанемо і заглухнемо, евакуатор не приїде. Просто фізично не дістанеться, бо о 22:30 пробка не розсмокталася анітрохи. Після приїзду нога, яка весь час тримала педаль гальма, вся тремтіла», — каже Крістіна.
До Карлука Христина дісталася до 23-ї години вечора. Машину тепер потрібно ремонтувати – міняти радіатор та акумулятор.
Віктор Бєздєнєжних стояв у черзі тричі. Першого дня — чотири години, а третього, у неділю, — вже 15 годин. Втретє він поїхав з другом, вони стали в чергу до опівночі. Там познайомилися з іншими водіями і кілька годин пролетіли швидко.
До п’ятої ранку Віктор ліг подрімати, проспав дві години. На той час бензин закінчився, і черга стала на півтори години. До 14:30 Віктор під’їхав до заправки, простоявши 15 годин. Але коли черга дійшла до нього, у нього відкрутився бензобак (?! – А.). Віктора попросили не затримувати інших людей та від’їхати на узбіччя. На цей момент приїхала бригада ДПС. Вони попросили документи, і тут виявилося, що Віктору 17 років, він їздить без прав лише навчається в автошколі. На нього становили п’ять протоколів, бензин він так і не залив.
«Розклад сумний: ресурси є, але йдуть вони не до нас»
За тиждень мешканці Іркутська навчилися пристосовуватися до паливної кризи. Деякі городяни після годин у чергах на заправках пересіли на велосипеди, автобуси або ходять пішки.
Салони краси та підприємці почали жартома пропонувати бензин у подарунок за запис на послугу або говорили про готовність отримати за роботу бензином. Ресторани шукають “кур’єрів на конях”, а додатку таксі “Яндекс.Go” городяни пропонують змінити назву на “Яндекс.Go-Go” – таксі на конях.
Дефіцит бензину вже позначається на бізнесі. Директор приватної компанії з автоперевезень “Автосиб” Олена Рехітіна заявила, що їм вистачить бензину лише на 7-8 діб.
Люди критикують місцеву владу. Іркутський представник партії «Яблуко» Павло Харитоненко у своєму телеграм-каналі нагадав, що в регіоні видобувається нафта і знаходиться одне з найбільших підприємств з її переробки — Ангарська нафтохімічна компанія, «яка має з лишком забезпечувати потребу області у ПММ та спокійно відправляти надлишки в інші регіони».
На думку Харитоненка, дефіцит відчуває саме Іркутська область, тому що монополіст нафтопереробки в регіоні — компанія «Роснефть» забезпечує паливом лише свої заправки, прибираючи конкурентів з ринку. «Чому губернатор не може з цим розібратися? А все дуже просто: він поставлений сюди Москвою на безальтернативних виборах та працює на московських босів, а не на жителів регіону», – написав Харитоненко.
Іркутяни почали записувати звернення до влади в інстаграмі та запустили петицію. А іркутський «містичний практик» Ольга зробила розклад паливної кризи на картах таро:
“Розклад сумний. Доведеться нам економити. Ресурси є, але йдуть вони не до нас, а до інших людей, які стоять вище, бо їм потрібніші.”
«Головна причина того, що відбувається, — це війна»
Лише за тиждень після початку кризи, 27 червня, губернатор Ігор Кобзєв опублікував звернення до мешканців. Він розповів, що влада планує врегулювати ситуацію протягом 10–14 днів. Причиною дефіциту він назвав недостатнє відвантаження палива на АЗС регіону та «штучний ажіотаж». Для вирішення проблеми, за його словами, влада «працює з урядом Росії, федеральними відомствами та компанією „Роснефть“».
За словами Кобзєва, «Роснефть» має можливість виділити додатковий обсяг палива для регіону і влада намагається зробити так, щоб компанія могла продавати бензин у тому числі незалежним АЗС. Оперативні служби забезпечують паливом окремо. Пізніше “Роснефть” збільшила обсяг палива для Іркутської області на тисячу тонн на добу. Проте деякі незалежні заправки перестали продавати бензин фізособам. Мережа БРК більше не продає 92-й бензин і відпускає паливо лише організаціям по держконтрактах.
28 червня влада ввела в Іркутській області режим підвищеної готовності, щоб не допустити надзвичайної ситуації. Наразі вона оголошена лише в Криму, де бензин взагалі не продають приватним особам.
Перебої з бензином відзначають практично у всіх регіонах країни, але ситуація скрізь є різною. За даними РБК, офіційно обмеження введено до 20 з них, хоча на початку тижня таких регіонів було п’ять. “Це означає, що криза є і ми увійшли до її гострої фази”, – зазначає російський економіст Сергій Алексашенко і додає, що проблеми збережуться і в липні.
«Ми повинні зрозуміти та прийняти, що головна причина того, що відбувається, – це війна. Поки йде війна, удари українських безпілотників по російських НПЗ лише наростатимуть», — каже Алексашенко. З початку травня Україна завдала десятків ударів по російських нафтових об’єктах, включаючи НПЗ, але яких саме збитків завдали ЗСУ — уряд РФ не розповідає. Про глибину кризи можна судити лише за непрямими ознаками.
За даними Росстату та Мінфіну, переробка нафти впала на 15% ще навесні 2025 року. Падає виробництво бензину, дизельного палива та авіаційного гасу. При цьому виробництво бензину в Росії на 5-10% у середньому перевищувало внутрішнє споживання, проте експорт бензину різко впав.
Резервних запасів бензину Росії вистачить на три тижні, навіть якщо зупиняться всі заводи. Алексашенко впевнений, що не йдеться про тотальний дефіцит, головна проблема зараз — відсутність гнучкої логістики та біржового ринку. Історично регіони поділені між великими компаніями, і базові нафтосховища належали їм. Ці нафтопостачальники були прив’язані до конкретних НПЗ. Через удари безпілотників по НПЗ у постачальників почалися проблеми, і вони не розуміють, на який термін укладати контракти на постачання з інших регіонів. Влада, у свою чергу, не може керувати логістикою НПЗ, а може лише щось «або заборонити, або дозволити».
«А людям зараз допомога потрібна»
Тим часом жителі Іркутська продовжують стояти у чергах за бензином.
«Я вчора [в неділю] о восьмій ранку проїжджала повз заправку „Роснефть“, зупинилася, пішла до натовпу. Усі втомлені, вимотані. Запитала, може, щось потрібне. Дала хлопцям воду, горіхи, ліки-обезболи. Я на дизелі, мені простіше…» – розповіла іркутянка Марія.
За день до цього вона на своїй машині буксирувала по трасі седан, що заглух, — у водія скінчився бензин. «Довезла… Дядька запропонував гроші, відмовилася», — каже Марія.
До 28 червня іркутяни стали брати із собою в пробку не лише їжу, воду, а й гітари та кальяни. У влади попросили організувати підвезення їжі та води, виставити медичні пости, а не обмежуватись біотуалетами.
У неділю біля АЗС у Читі помер 43-річний чоловік. «Ось зараз, по суті, невелика НП. І де дії? У разі НП нічого не можуть вдіяти? А якщо, не дай боже, станеться страшне НП — що, всі тільки висловлюватимуть занепокоєння, проводитимуть наради?» – пишуть іркутяни в соцмережах:
“Туалет поставили – це без хейту. Але цього замало. Треба води налити. За місяць до виборів побачимо, як усі фарбують бордюри, з’являється якась крамничка із прізвищем депутата, двори з табличкою — це вам подарунок від депутата. А людям зараз допомога потрібна.”
У понеділок, 29 червня, черги на заправках Іркутська трохи зменшились. Затори до «Роснафти» на вулиці Байкальській, де люди раніше залишалися на ніч, скоротилися в 2–3 рази — до півтори години очікування. На в’їзді на заправку цілодобово стоять співробітники дорожньої поліції, які регулюють рух.
У понеділок поліцейські затримали чотирьох перекупів. Один із них — 20-річний хлопець, який продавав бензин по 250 рублів. На всіх, хто заливає паливо в каністри, теж обіцяють складати адміністративні протоколи…