Сьогодні московська атака пошкодила Успенський собор Києво-Печерської лаври — одну з найдавніших святинь України та всієї православної традиції Європи.
Це закономірний акт вандалізму тих, хто століттями привласнював чужу спадщину, а тепер намагається її фізично знищити.
Московська пропаганда роками просувала міф про Лавру як про цитадель свого «православия».
Проте історичні факти свідчать про протилежне.
КОЛИ І КИМ БУЛА ЗАСНОВАНА ЛАВРА?
Києво-Печерський монастир є однією з найдавніших християнських святинь.
Його історія розпочалася коли Москви ще не існувало.
Києво-Печерський монастир був заснований у 1051 році за князя Ярослава Мудрого монахом Антонієм Печерським — уродженцем Любеча на Чернігівщині, який оселився у печері на березі Дніпра.
Монастир розвивався під патронатом київської еліти. Князь Ізяслав Ярославич (син Ярослава Мудрого) подарував монахам гору над печерами, де було побудовано перші наземні храми.
Головний храм Лаври — собор Успіння Пресвятої Богородиці — був закладений у 1073 році за кошти князя Святослава II Ярославича.
Коли Лавра вже була інтелектуальним та духовним центром Русі, де створювали літописи, писали книги і працював Нестор Літописець, автор «Повісті времʼяних літ», ніякої Московії ще не існувало навіть у проєкті.
КОМУ ІСТОРИЧНО ПІДПОРЯДКОВУВАЛАСЯ ЛАВРА?
Від моменту свого заснування і впродовж понад 600 років Лавра підпорядковувалася Київській митрополії у складі Константинопольського патріархату.
АНЕКСІЯ 1686 РОКУ
У 1686 році Москва «віджала» українську церкву через політичний вплив, підкуп та маніпуляції — в результаті другого Переяславського договору з Москвою, підписаного Юрієм Хмельницьким в 1659 році.
У 1686 році Вселенський патріарх Діонісій IV за московське золото (соболі та червінці) видав Синодальний лист, яким передавав право висвячувати Київського митрополіта Московському патріарху.
Це стало початком втрати українською церквою своєї незалежності.
У 2018 році Вселенський патріархат визнав, що Москва отримала ці права з порушенням канонічних норм, і скасував дію акта 1686 року.
ІВАН МАЗЕПА: БУДІВНИЧИЙ ЛАВРИ, ЯКОГО ПРОКЛЯЛА МОСКВА
Окреме місце в історії Києво-Печерської лаври займає гетьман Іван Мазепа.
Саме за його кошти та за його сприяння наприкінці XVII — на початку XVIII століття було зведено, відновлено та перебудовано значну частину споруд Лаври.
Сучасний архітектурний образ святині багато в чому сформувався саме в добу Мазепи.
У храмах Києво-Печерської лаври згадували Івана Мазепу як одного з найбільших благодійників та будівничих монастиря, але водночас за наказом Москви проголошували йому анафему.
Московський патріархат до цього часу тримає анафему на гетьмана.
Це дуже добре ілюструє конфлікт між реальною історією Лаври та московським історичним наративом.
ПРЕЛЮДІЯ ДО 1686 РОКУ
Підпорядкування Лаври та Київської митрополії Московському патріархату не було окремою церковною подією.
Це був фінальний акорд тривалої і кривавої геополітичної спецоперації Кремля, яка розпочалася одразу після того, як Україна почала орієнтуватися на Європу.
Коли Богдан Хмельницький почав шукати альтернативні союзи в Європі (зокрема зі Швецією), його життя раптово обірвалося.
Наступник Хмельницького, гетьман Іван Виговський, повернув курс України на Європу.
Разом із видатним дипломатом та мислителем Юрієм Немиричем вони розробили Гадяцький трактат 1658 року, за яким Україна мала увійти в союз на рівних правах із Польщею та Литвою.
У 1659 році українське військо разом із союзниками завдало Московії однієї з найбільших поразок у її історії під Конотопом.
Тоді Москва програла на полі бою, але виграла у гібридній війні.
Юрія Немирича, найосвіченішого шляхтича свого часу, було підступно вбито підкупленими Москвою козаками місцевого ополчення.
Івана Виговського змусили скласти булаву, а влада перейшла до 18-річного Юрія Хмельницького.
Маніпулюючи молодим гетьманом, були підписані Переяславські статті 1659 року (які суттєво відрізнялися від угод його батька).
Серед їх положень була вимога, щоб Київський митрополит надалі не отримував благословення від Константинопольського патріарха, а визнавав зверхність Московського патріархату.
Українське духовенство на чолі з митрополитом Діонісієм Балабаном категорично відмовилося виконувати ці вимоги.
У 1686 році через підкуп та політичний тиск у Константинополі було оформлено передачу Київської митрополії під владу Москви.
Московія спочатку пустила кров українській державності, ліквідувала її проєвропейську еліту, і лише після цього «віджала» її головну духовну святиню — Києво-Печерську лавру.
Те, що ми бачимо сьогодні — це намагання завершити справу своїх предків-царів та більшовиків: знищити українську ідентичність фізично.
Анатолій Герасимчук.
Автор книг, які повертають українцям справжню історію.
Вони тут:
👉 rus-ukraine.com.ua