Проста козачка, яка подарувала Україні останнього гетьмана.

Уявіть собі: звичайна жінка з козацької родини на Чернігівщині. Без титулів, без великих статків і впливових покровителів.

Але саме її син стане фаворитом імператриці, а інший — останнім гетьманом України та президентом Академії наук усього у 22 роки.

Це історія Наталії Розумовської — жінки, яка виховала одну з найвідоміших родин XVIII століття.

Про її молоді роки відомо небагато. Вона походила з козацького середовища, рано овдовіла й залишилася сама з дітьми. Родина жила скромно, тому Наталії довелося проявити неабияку силу характеру, щоб поставити дітей на ноги.

Сучасники згадували її як жінку розумну, енергійну та господарну. Попри стрімке піднесення синів, вона не втратила зв’язку зі своїм корінням і до кінця життя зберігала простоту в побуті та звичках.

Її старший син, Олексій Розумовський, завдяки своєму таланту потрапив до імператорського двору й став однією з найвпливовіших осіб того часу.

Молодший син, Кирило Розумовський, увійшов в історію як останній гетьман України.

Але найцікавіше те, що Розумовські не лише досягли влади — вони використали її для підтримки української Гетьманщини.

За їхнього впливу було відновлено гетьманство.

Кирило повернув столицю Гетьманщини до Батурин та почав його масштабну відбудову.

Він реформував судочинство, підтримував освіту й намагався модернізувати козацьке військо.

Саме за нього Батурин знову став одним із найкрасивіших міст Лівобережної України.

Розумовські не боролися за незалежну Україну в сучасному розумінні. Вони були частиною імперії. Проте в межах тодішніх можливостей намагалися зберегти автономію Гетьманщини, її закони, адміністрацію та козацькі традиції. 

Тому історики часто називають час правління Кирила Розумовського «золотою осінню Гетьманщини».

Цікавий факт: коли сини здобули величезний вплив при дворі, Наталія отримала дворянський титул і великі маєтності. У рідному селі Лемеші вона сприяла будівництву храму на честь Трьох Святителів — однієї з найвідоміших пам’яток українського бароко XVIII століття. Церкву звели коштом її сина Олексія як подяку за своє походження та на згадку про батьків.

Сучасники були настільки вражені злетом родини, що називали Наталію Розумовську «гетьманихою», хоча вона ніколи не була аристократкою за народженням.

Її життя стало прикладом того, як сила характеру, праця та виховання можуть змінити долю цілої родини. Від простої козацької вдови до матері людей, які впливали на політику величезної імперії, — такий шлях випадає далеко не кожному.

Автор: Марина Брикайло

MIXADV

цікаве