Я сьогодні провела соціальний експеримент. Ні, не пила каву на заправці, як Тимошенко з Гриценком, не подумайте).
А тільки пройшлася пішки по Канатній від початку майже до кінця. Подивилася на одеситів, чим живуть, як виглядають.
Багато молоді, студентів, стильно одягнені, хоч і в дешевий одяг, але усміхнені, енергійні, життєлюбні.
А потім я вирішила проїхатися в маршрутці, ну щоб не лукавити, десь років 15 не їздила в громадському транспорті.
В маршрутці чисто, люди охайні, майже всі втикають у своі смартфони. Передають гроші і просять відчинити задні двері на іх зупинці, ім передають назад здачу.
Якщо водій когось підбирає в незапланованому місці, то йому дякують.
Я попросила водія зупинитися біля Палацу Спорту, украінською, він запам’ятав без нагадування, зупинився, я подякувала. Ніхто в маршрутці украінською не розмовляв, тільки я. Правда, дивилися як на прибульця з іншої планети.
Скажу майже як Воланд про одеситів.
Люди як люди, тільки російська мова іх зіпсувала.