Учора мене, як кажуть, “вбили наповал”.
А потім ще довго відпоювали водою — бо почалася гикавка від істеричного сміху.
Заходжу я в один магазин.
Розмовляємо про різне. І між іншим кажу:
— До нас їде Шишкін…
І тут чую відповідь, яка мене й “добила”:
— Та він же помер! Давно!
Тут треба пояснити один важливий момент.
Чомусь багато хто впевнений, що я маю справу виключно з художниками. Тому мої співрозмовники, звичайно ж, мали на увазі того самого Шишкіна — автора сосен, ведмедів і всіх тих прекрасних лісів, який, як відомо, помер ще наприкінці XIX століття.
Коли ж вони зрозуміли, що сказали щось не зовсім те, вирішили негайно реанімувати мене — дали понюхати нашатир. Я прийшов до тями…
І з великими труднощами пояснив, що наш Шишкін картини не пише. Він пише книги.
І взагалі — це наш земляк, перший Генеральний прокурор незалежної України, людина, яка стояла біля витоків створення держави.
Мої співрозмовники трохи зніяковіли й чесно сказали:
— Завдяки вам ми тепер непогано розбираємося в живописі…
А от із законами… ми просто дружимо.
Тож, друзі, щоб більше не виникало плутанини між соснами, ведмедями і прокуратурою — запрошую вас на зустріч не з художником Шишкіним, а з чудовою людиною, нашим земляком — Віктором Івановичем Шишкіним.
📍 12 березня 2026 року
🕓 16:00
📍 Пашутинська, 36
Музей міста «Місто семи імен», галерея «Єлисаветград»
Обіцяю — буде цікаво.
І головне — жодного ведмедя з соснового лісу на зустрічі не очікується.
Микола Цуканов