
Станом на березень 2026 року, чотири роки повномасштабного вторгнення Росії призвели до безпрецедентних руйнувань української культурної спадщини. Об’єкти культури, позначені міжнародним символом «Блакитний щит», за законом мають бути недоторканними, проте Росія систематично ігнорує ці норми.
Зокрема, станом на 24 лютого 2026 року у базі даних воєнних злочинів T4P зафіксовано 4357 кейсів, що відповідають правовій кваліфікації “пошкодження чи знищення історичних пам’яток, лікарень, релігійних споруд, закладів освіти, науки, мистецтва” (стаття 8 (2) (b) (ix) за Римським статутом Міжнародного кримінального суду).<
Сума прямих збитків українській культурі становить близько 4,2 млрд доларів, а загальні втрати сектору культури, враховуючи недоотримані доходи, перевищують 31 млрд доларів.
Захищати культурні цінності навіть в умовах війни вимагають Гаазька конвенція про закони та звичаї війни на суходолі 1907 року, Перший Додатковий протокол 1977 року до Женевських конвенцій про захист жертв війни. А в 1954 році була окремо ухвалена Гаазька конвенція про захист культурних цінностей у випадку збройного конфлікту.
Читайте також: Злочинна байдужість: діячі культури вимагають від безголової влади евакуацію музейних експонатів з чотирьох областей
Попри це, українські музеї продовжують зазнавати руйнувань внаслідок повномасштабного російського вторгнення. Наведемо деякі приклади.
Міжнародно-правовий контекст
Руйнування музеїв є грубим порушенням низки міжнародних актів, зокрема:
- Гаазької конвенції 1907 року (про закони та звичаї війни);
- Женевських конвенцій 1949 року та Додаткового протоколу 1977 року;
- Гаазької конвенції 1954 року, яка була створена спеціально для захисту культурних цінностей під час збройних конфліктів.
Об’єкти культури, позначені міжнародним символом «Блакитний щит», за законом мають бути недоторканними, проте Росія систематично ігнорує ці норми.
Охтирський краєзнавчий музей, Охтирка
Охтирський краєзнавчий музей став одним із перших музеїв в Україні, що постраждав від руйнувань унаслідок повномасштабного вторгнення Росії. Будівлю пошкодило в ніч із 7 на 8 березня 2022 року під час бомбардування Охтирки — про це тоді повідомляв керівник Сумської обласної військової адміністрації Дмитро Живицький.
У 2021 році заклад відзначив 100-річчя. За словами директорки музею Людмили Міщенко, на той момент колекція налічувала близько 350 одиниць зберігання. У 2024 році Суспільне повідомляло, що за грантові кошти пошкоджену будівлю вдалося законсервувати, а експонати перевезли до тимчасового приміщення. Його місце розташування не розголошують із міркувань безпеки.
Читайте також: Як юристи і діячі культури доводять, що Росія в Україні вчиняє геноцид: «Пошкодження пам’яток не є супутніми втратами»

Охтирський краєзнавчий музей до та після руйнування, фото з телеграм-каналу екскерівника Сумської обласної військової адміністрації Дмитра Живицького.
Художній музей імені Архипа Куїнджі, Маріуполь
21 березня 2022 року під час російських обстрілів у Маріуполі було знищено Художній музей імені Архипа Куїнджі. Голова Національної спілки художників України Костянтин Чернявський у коментарі “Локальній історії” зазначав, що на момент бомбардування в музеї не зберігалися оригінали робіт Куїнджі — у залах були представлені лише копії, виконані Андрієм Яланським та Олександром Ольховим. Проте там зберігалися роботи інших відомих українських художників. Загалом до повномасштабної війни фонд музею нараховував приблизно 2000 експонатів — від живопису й декоративно-прикладного мистецтва до графіки та скульптури.
Читайте також: Як через зраду, саботаж, обстріли рашистів та мародерство були втрачені десятки тисяч музейних експонатів у Маріуполі
Музей імені Куїнджі відкрили у 2010 році в так званій “садибі Геоцинтова” — будівлі 1902 року. Василь Геоцинтов в Маріуполі відомий як меценат та засновник Маріупольського реального училища.

Художній музей імені Архипа Куїнджі в Маріуполі, фото: Misto Mariupol
Читайте також: Країна мародерів: Як Росія грабує музеї окупованого півдня України
Історико-краєзнавчий музей у смт Іванків або музей Примаченко
28 лютого 2022 року у смт Іванків на Київщині внаслідок артобстрілу російських військ згорів історико-краєзнавчий музей, де зберігалися роботи всесвітньо відомої української народної художниці Марії Примаченко. Про пожежу та руйнування повідомляла обласна прокуратура. У фондах музею було близько двох з половиною десятків її творів. Частину робіт працівникам музею та місцевим жителям вдалося врятувати.
Після знищення будівлі музей отримав “друге життя” у цифровому форматі. Зокрема Міністерство культури та інформаційної політики України повідомило, що музеєм Марії Приймаченко можна пройтися у 3D-турі — віртуальній екскурсії, створеній у 2022 році.
Читайте також: На межі культурної катастрофи: чому українські музейні цінності досі під загрозою

Музей української художниці Марії Примаченко у селі Іванків, 2022 рік. Фото: Міністерство культури та інформаційної політики України
Садиба Кеніга, Тростянець
У ніч із 23 на 24 лютого 2022 року Тростянець зазнав артобстрілу. Внаслідок цього постраждала Садиба Кеніга (також відома як будинок Голіцина) — пам’ятка історії та архітектури національного значення XIX століття, внесена до Національного реєстру нерухомих пам’яток України.
Садибою майже півстоліття, від 1832 року, володів князь Василь Голіцин. У 1881-му маєток перейшов до цукрозаводчика Леопольда Кеніга, який провів реконструкцію будівлі. До війни тут працював Музейно-виставковий центр “Тростянецький”, зокрема меморіальна кімната Петра Чайковського та “Музей шоколаду”, відкритий у 2012 році в лівому крилі палацу.
Як розповів директор центру Євген Маловічко, найбільше постраждало крило з краєзнавчою експозицією, ушкодження є і всередині будівлі. За попередніми оцінками фахівців, відновлення пам’ятки потребуватиме десятків мільйонів гривень.

Садиба Кеніга, Ігор Стрельцов / Суспільне Суми
Музей Григорія Сковороди, Сковородинівка
У ніч проти 7 травня 2022 року російські війська під час обстрілу знищили Національний літературно-меморіальний музей Григорія Сковороди у селі Сковородинівка на Харківщині. Про атаку повідомили у Facebook Золочівської селищної ради. Музей розташований у колишньому маєтку поміщиків Ковалівських. Саме тут Григорій Сковорода провів останні чотири роки життя — з 1790 до 1794 року.
Після влучання ракети в будівлі спалахнула пожежа. Вогнем було знищено приблизно 280 квадратних метрів приміщень. Водночас найцінніші експонати вдалося врятувати: частину фондів евакуювали заздалегідь, ще частину — після початку пожежі.
Читайте також: Окупанти знищили музей Сковороди
4 липня 2024 року Служба безпеки України повідомила про завершення збору доказів і оголошення підозри командиру 159-го винищувального авіаційного полку Західного військового округу збройних сил РФ Івану Панченку. За даними слідства, саме за його наказом винищувач Су-35С випустив по музейному комплексу турбореактивну протикорабельну ракету Х-35.
Попри значні руйнування, фахівці вважають, що будівлю можливо відновити. 30 листопада 2023 року Обласний комунальний заклад “Національний літературно-меморіальний музей Г. С. Сковороди” уклав угоду з Українським державним науково-дослідним та проєктним інститутом “УкрНДІпроектреставрація” на розробку проєктно-кошторисної документації для реставрації будинку, у якому жив філософ. Вартість цих робіт становить 3,44 мільйона гривень.
Читайте також: Світ обіцяв, але не відновив. Як зруйнований рашистами музей Сковороди більше 2 років роки чекає на консервацію

Музей Григорія Сковороди у селі Сковородинівка на Харківщині, фото: ХПГ
Куп’янський краєзнавчий музей
25 квітня 2023 року російські війська двічі вдарили по будівлі Куп’янського краєзнавчого музею, унаслідок чого вона була фактично знищена. За словами директорки Харківського історичного музею Ольги Сошнікової, до повномасштабної війни Куп’янський краєзнавчий музей був одним із найсильніших на Харківщині та відігравав роль важливого культурного осередку міста.
Після початку повномасштабного вторгнення у 2022 році Куп’янський краєзнавчий музей опинився під російською окупацією. Директорка Ірина Осадча — яка згодом загинула під час обстрілу музею — змогла зберегти частину найцінніших експонатів. Зокрема, українські старовинні сорочки вона разом із небайдужими мешканцями міста розподілила й сховала у різних домівках, аби вберегти їх від знищення або викрадення.
Після деокупації Куп’янська частину основного фонду евакуювали на зберігання до Харківського історичного музею. Загалом фонди Куп’янського музею налічували понад тисячу предметів.
Читайте також: Туристичні місця Харківщини, які стали недоступними через вторгнення рашистів: окуповано, заміновано чи знищено

Краєзнавчий музей у Куп’янську, фото: Олександр Магула, Ґвара Медіа
Вище — лише частина задокументованих випадків. І руйнування українських музеїв продовжується.
Знищення музеїв не є «випадковим побічним ефектом» бойових дій. Географія ударів та використання високоточної зброї (як у випадку зі Сковородинівкою) вказують на свідому стратегію Росії — ліквідувати матеріальну базу української ідентичності. Документування цих випадків є критично важливим для майбутніх міжнародних трибуналів та отримання репарацій на відновлення культурного коду України.
—
Джерело: T4P
