Людство опинилося на межі кризи через сповільнення врожайності, дефіцит підземних вод та використання їжі як інструменту політичного тиску.
Сьогодні на планеті проживає уп’ятеро більше людей, ніж у 1900 році, проте людство забезпечене їжею краще, ніж будь-коли в історії. Це стало можливим завдяки трьом чинникам: підвищенню врожайності, ефективному використанню води та глобальній торгівлі, але зараз усі ці опори стабільності опинилися під загрозою, повідомляє Bloomberg.
Глобальному потеплінню байдуже, чи вірите ви у нього
Сільськогосподарська продуктивність, яка десятиліттями рятувала світ від голоду, починає давати збій під тиском змін клімату. Протягом 60 років обсяги виробництва на фермах стабільно зростали більш ніж на 2% щороку, проте з 2020-го цей показник впав до 1,63%.
Сукупна продуктивність чинників (TFP) — показник, що вимірює ефективність продовольчої системи без урахування простого збільшення площ чи кількості добрив, — за останнє десятиліття становила лише 0,76%. Це лише третина від того рівня, який знадобиться, щоб прогодувати 10 мільярдів людей у 2050 році.
Особливе занепокоєння викликає ситуація з основними культурами:
– врожайність кукурудзи, рису та пшениці за останні п’ять років майже не зростає;
– аналогічна ситуація спостерігається з виробництвом рослинних олій;
– продуктивність тропічних продуктів (маніок, ямс, плантайн), які є критичними для Африки та Тихоокеанського регіону, залишається на місці.
Якщо у 2000 році близько 95% сільськогосподарської продукції припадало на культури, врожайність яких швидко зростала, то сьогодні частка рослин із застійною врожайністю сягнула 23%.
Епоха «водного банкрутства»
Світ офіційно, згідно із докладами ООН, перейшов від епохи «водної кризи» до «водного банкрутства». Викачування води з опадів, водойм та свердловин тепер перевищує здатність природи до самовідновлення. Близько 70% світових водоносних горизонтів перебувають у стані тривалого виснаження.
Прикладом катастрофічних наслідків людської недбалості до природи є Саудівська Аравія: на початку 90-х років країна була шостим у світі експортером пшениці за рахунок викачування підземних вод пустелі. Сьогодні виробництво пшениці там впало майже на 90%, оскільки аквіфери, що наповнювалися тисячоліттями, просто висохли.
Схожі проблеми спостерігаються в інших регіонах:
В індійському штаті Пенджаб рівень ґрунтових вод щороку падає майже на пів метра.
В Ірані через пересихання джерел, від яких залежить життя 93 мільйонів людей, влада обговорює можливість перенесення столиці — Тегерана.
Торгівля голодом
Третя опора продовольчої безпеки — міжнародна торгівля — також стає крихкою. Раніше надлишки продовольства із Західної півкулі (США, Канада, Бразилія) допомагали уникати голоду в дефіцитних регіонах. Лише чистий експорт США у 2024 році містив близько 2,66 трильйона калорій — цього достатньо, щоб годувати все американське населення протягом року.
Однак оптимістична епоха, коли комерція вважалася грою з виграшем для всіх, минає. Їжа дедалі частіше стає інструментом політичного шантажу:
Росія після вторгнення у 2022 році намагалася перетворити атаки на український експорт зерна на важіль тиску.
У Газі, Дарфурі, Ефіопії та Ємені обмеження на торгівлю продуктами використовують у політичних цілях.
Існує ризик, що майбутні уряди США можуть піддатися нативістським настроям і почати використовувати власні врожаї як засіб примусу, наслідуючи приклад інших авторитарних режимів.
Голод — один із найдавніших інструментів політичного тиску. У хаотичному світі, зруйнованому кліматичними змінами, було б наївно вважати, що цей метод залишився в минулому.
ДОВІДКОВО:
Станом на 2024 рік близько 673 мільйонів людей (8,2% населення планети) страждають від голоду, причому ситуація погіршується в Африці та Західній Азії. Основними причинами є збройні конфлікти (зокрема, війна в Україні), кліматичні зміни та економічні кризи, що руйнують продовольчі системи. При цьому 30% виробленої їжі у світі втрачається або викидається.
Основні факти та статистика:
Масштаб: Понад 800 мільйонів людей не мають достатньої кількості їжі, що робить голод критичною проблемою.
Регіональні особливості: Африка є найбільш постраждалим регіоном, де голодує кожен п’ятий житель. В Азії проживає найбільша кількість голодуючих — 418 млн осіб.
Причини: 60% голодуючих живуть у зонах воєн і насильства. Інші фактори включають економічні спади та кліматичні потрясіння (посухи, повені).
Парадокс: Попри голод, у світі викидається близько чверті, а за іншими даними — третина всього виробленого продовольства.
Наслідки: Мільйони людей щорічно гинуть від голоду.
Прогрес у викоріненні голоду до 2030 року застопорився, а через зростання продовольчої інфляції ситуація залишається тривожною.