Виявляється, ми могли б мати автономне світло і тепло з газових котелень на дахах ще з 2018-го

Що вважати нашою перемогою?

08/06/2026 AA 0

Ми ведемо повномасштабну війну п’ятий рік, але досі не домовилися про те, що вважати перемогою. Хоча саме ця дискусія визначить, якою буде наша країна після […]

Українські панельки тепер офіційно в статусі арт-об’єктів: ніхто не знає, як вони тримаються, але всі дивляться з острахом. ДБН не передбачали, що будинок може стати морозильною камерою, а експерти кажуть — це «унікальна ситуація». Унікальна можливість відчути себе мамонтом у вічній мерзлоті, не виходячи з вітальні.

Нині особливо безпечних порад немає, зазначив в ефірі Українського Радіо президент Всеукраїнської спілки виробників будматеріалів, експерт муніципального управління Костянтин Салій, даючи свою оцінку нинішній ситуації з опаленням вітчизняних будинків, коли за вікном морози, а держава-агресорка Росія продовжує свої терористичні удари.

Як каже Салій, “хтось обігрівається цеглою, хтось намагається купувати спеціалізовані газові горілки, але єдиною панацеєю є подача електроенергії, щоб обігрівати квартири безпечними електроприладами”… Салій дає єдину безпечну пораду в такому становищі — намагатися використовувати електроенергію в розумних межах. У кого є ОСББ, то вони можуть самотужки зробити собі батареї або генератори. Хоча неможливо поставити у дворі генератор — і щоб по батареях пішло тепло, потрібен окремий пристрій. Ці проблеми вирішуються конструктивними рішеннями, які може надати спеціаліст, резюмує Костянтин Салій.

 “Якщо будинок промерзне, то дуже важко його наситити теплом повторно”

Що технічно відбувається, коли будинок по кілька тижнів без опалення, подекуди і світла немає?

Єдиний, хто може надати висновок стосовно того, чи будинок придатний до проживання чи його треба вже розбирати, це державне підприємство “Науково-дослідний інститут будівельних конструкцій”, який проводить спеціальні інструментальні вимірювання — несучих стін та збереження матеріалів. Згідно з нашими державними будівельними нормами, Україна ніколи не закладала такої ситуації та не формулювала завдання, що ми як виробники будівельних матеріалів повинні думати не просто про те, як доставити матеріал до будівельників, щоб він витримав життєвий цикл 100-150 років, а ще й проводити різноманітні дослідження про те, що трапиться у разі надзвичайних ситуацій.

Таких завдань ніхто ніколи за 35 років незалежності не ставив і за часів УРСР також. Тобто у нас зараз унікальна ситуація. Ми неодноразово бачили по Києву недобуди, які по 5-6 років стоять без вікон, вітри їх обдувають. Чи придатні вони для життя, можуть сказати лише фахівці.

Ми маємо розуміти одне — в будинку уражаються мережі. Це холодна вода, відсутність гарячої води, відсутність опалення, що може призвести до розірвання батарей. Але українці показують волю до виживання, намагаючись в короткі години зі світлом увімкнути свої прилади та обігріти будинки. Важливо пам’ятати — якщо будинок промерзне, то дуже важко його наситити теплом повторно.

Тобто — якщо будинок промерз до критичних температур, але раптом поладнали всі наші ТЕЦ і дали опалення, то добу або дві стіни будуть просто в себе всмоктувати тепло, тому що кожний будівельний матеріал проєктувався від самого початку для того, щоб тримати цей тепловий бар’єр. І поки цей бар’єр не утвориться, поки стіни, підлога, стеля не натягнуть тепло, ви будете сидіти в холодному будинку.

“Це нормальна ситуація, коли злили рідину і зберегли працездатність мереж”

Коли в будинку спустили воду, в трубах нічого не було, що тоді?

Це нормальна ситуація, коли житлово-експлуатаційні організації скористалися офіційними настановами органів державної влади, злили рідину і зберегли працездатність мереж. Звісно, коли йдеться про повторну подачу холодної, гарячої води або опалення, необхідно, щоб на території цього будинку знаходилися відповідні спеціалісти або ремонтні бригади, для того щоб виявляти можливі прориви і дуже швидко виправляти аварійні ситуації. Тоді можна вважати, що відбулося збереження, швидка консервація.

Тобто якщо воду з труб не злили, вона там залишилася і під час сильних морозів труби полопалися, то в будинку знищена система?

Так, треба робити нову. Створювати проєкт, замовляти організацію, але зараз дуже важко знайти робітників через війну. Якщо це ОСББ, то воно збирає кошти, і треба звертатися до комунальних установ, щоб вони долучилися до ремонтних робіт. Існують певні програми за кошти європейського співтовариства стосовно утеплення. Керівники або лідери громадської думки кожного будинку повинні дивитися, які є програми порятунку, теплі кредити — і намагатися отримати гроші для таких ремонтних робіт або вимагати їх із місцевих бюджетів.

Читайте також: Крижана пастка генсеків: як радянська система опалення стала ідеальним союзником російських ракет

“Панельні будинки та хрущівки будували без утеплення”

Фото:

Якщо розбиратися за типами — хрущівки, панельки і сучасні будинки, споруджені за новими стандартами з відповідними матеріалами, які утримують прохолоду влітку і тепло взимку — де ситуація може бути критичнішою?

Критичніша ситуація — з панельною забудовою радянських часів. Домобудівні комбінати будували ці панельні будинки без утеплення, були експериментальні будинки з мінеральною ватою, але за 20-30 років ця мінеральна вата струхла і розсипалася. Тому в таких будинках 1960-70 років, якщо не відбулося термосанації, є найбільша зона ураження — вони промерзають миттєво. Чому так трапилося?

Тому що коли їх будували, ніхто не думав, що електроенергія і тепло матимуть таку вартість, що будуть воєнні дії.  Тоді намагалися бути приєднаними до централізованих мереж, і все працювало. А сьогодні порятунку може і не бути, такі будинки під великою загрозою. Хрущівки так само не були заплановані на відсутність опалення. Це були типові будівлі, ніяких новацій українська влада не здійснювала. Також був дефіцит будматеріалів, тож панельки, хрущівки і навіть сталінки зараз перебувають під уразливою дією холоду.

Якщо в будинку все на електроенергії, то немає електрики — немає опалення. Люди розповідали, що в квартирі зараз +9 градусів. Чи може бути така ситуація?

Така ситуація може бути. Усе, що почало будуватися після 1996 року, коли відкрився ринок інвестицій у житлове будівництво, усі забудовники, особливо столичні, почали будувати згідно з новими державними будівельними нормами.

Ми вже розуміли, як Євросоюз ставиться до теплофізичних показників споруд. Зазвичай там або пінопластове утеплення, або інші види матеріалів, тож споруди не так швидко втрачають температуру, як серійні панельні будинки. Отже, в таких будинках, коли люди нагрівають їх електроприладами, може бути температура +8+9 градусів. Але якщо 2-3 дні немає подачі тепла, вони також втрачають температуру, хоч і повільніше.

Читайте також: Енергетичний апокаліпсис чи «премія Дарвіна» для влади? Чому гігавати Зеленського не гріють, а «Міндічгейт» змусив донорів сховати гаманці

“Варто подумати про можливості когенерації”

Що відбувається з матеріалами? Як вони руйнуюся в такій ситуації?

В Україні ніхто не проводив натурних випробувань. Тобто ми можемо робити тільки якісь теоретичні припущення. Якщо взяти хрущівки і серійні панельні будинки, то з бетоном та арматурою нічого не трапляється. Але якщо підвищена вологість, то під час замерзання-розмерзання утворюються  тріщини, зовнішнє сколювання, внутрішнє обсипання.

Якщо десь поблизу був приліт і пішли тріщини, то за таких погодних умов вони розширюються і погіршують ситуацію. Тому я повторюю: якщо є лідери ОСББ або ініціативні громадяни, то після закінчення зими треба звертатися до спеціалізованих наукових установ і проводити обстеження в таких будинках. На жаль, воно не безкоштовне.

Тому громадянам треба шукати на це бюджет або, можливо, Київрада запровадить якусь програму обстеження. Крім того, власникам будинків треба замислитися про те, що можна зробити, аби наступні сезони не буди такими катастрофічними.

Мер Києва Віталій Кличко біля когенераційної установки. Фото з телеграм-каналу м

Варто подумати про можливості когенерації, коли декілька ОСББ купують або виграють ґрант на когенераційну установку. Треба сказати, що коли розпочнеться відновлення України, у нас буде ще більший дефіцит енергоносіїв, ніж він є зараз. Адже одна справа трошки полагодити якусь ТЕЦ, а інша справа — вивести її з експлуатації та цілий рік виконувати регламентні ремонтні роботи.

Зараз нам треба думати про покращення життєдіяльності міст і людей, які постраждали внаслідок дій РФ.

Ми у нашій спілці хотіли би провести практичні наукові дослідження, як зробити міські квартали автономними на такі складні випадки та які типи когенерації можна використовувати в маленькому місті на 30 тис. мешканців, а які — у київських районах. Але жодні благодійні фонди не дають нам жодної копійки. Вони видають гроші на дослідження, як уникнути корупції під час відбудови, але ж від того, що факт корупції виявлений, питання опалення будинків не вирішується.

Хочу засвідчити, що сучасні українські наукові кадри самотужки, на волонтерських засадах ставлять перед собою ці питання і намагаються їх вирішити. Але наші великі олігархи в енергетиці не зацікавлені в тому, щоб мешканці українських міст могли мати автономне електроживлення.

Це ще буде велика битва, суспільство будуть переконувати, що не можна відмовлятися від великих вугільних і газових ТЕЦ і що треба залишити цю стару генерацію енергії. Але ми сподіваємося, що під час відбудови міжнародні донори і меценати зрозуміють: для розвитку бізнесу їм треба мати надійну генерацію.

Читайте також: «Чому не попереджали?!»: Як Київ у січні 2026-го став декорацією до фільму «Післязавтра»

“Маємо прописати відповідні алгоритми — інструкції з експлуатації будинків”

Поговорімо про технічні речі, які стосуються системи опалення будинків. Це важливо знати для мешканців.

Система подачі тепла, води та електроенергії побудована так, що мешканці будинку нічого не можуть зробити. Вони можуть телефонувати на 15-51, вимагати приїзду бригад, спостерігати за їхньою роботою або якось допомагати. І все. Після цієї зими ми плануємо добитися, щоб держава розпочала офіційно зміну будівельних норм.

Щоб кожна будівельна організація повинна була не лише бомбосховище будувати, а щоб будівельникам були нав’язані заходи, аби будинок міг виживати у певних критичних умовах. Я вважаю, що в Києві має бути загальноміська програма, щоб провести інвентаризацію, який будинок і коли постраждав, за яких обставин. Програма має бути розрахована на 5-10 років, щоб у цих будинках повністю міняти комунікації, ставити спеціалізовані пристрої, ті ж таки накопичувачі електроенергії, які можуть витримувати добу або дві.

Ми маємо прописати відповідні алгоритми, тобто інструкції з експлуатації будинків. Якби така інструкція була по кожному конкретному будинку, то питань би не виникало. Там було б написано: під час втрати опалення відкрити ось таку комірчину в теплопункті, закрити через 2 години ось такі засувки, все було б покроково.

“До кінця зими, поки не буде відновлено нормальне енергопостачання, мешканці будуть потерпати”

У деяких будинках в Києві вчасно не злили воду. Тобто комусь не дали таку команду.

Цих ситуацій можна уникнути. Але зараз вплинути на цю ситуацію ми не зможемо, люди постраждали безневинно. Коли буде інструкція, з якою люди заздалегідь зможуть ознайомитися, тоді вони зможуть зберегти свої батареї, опалювальні прилади та мережі до приїзду бригади. Зараз мешканці на практиці у чомусь вимушені розібратися, а щоб в наступному не було таких варіантів, треба провести інвентаризацію усіх мереж, постійно цікавитися станом комунікацій. Я розумію так, що до кінця зими, поки не буде відновлено нормальне енергопостачання, мешканці будуть потерпати. Про це треба говорити відверто.

Наведу такий приклад. “Київгаз” у 2018 році хотів зробити зміни у державну нормативну базу, щоб можна було ставити дахові газові котельні.

Там газ іде під тиском, і котельня може виробляти і гарячу воду, і опалення, а якщо доставити спецобладнання, то вона виробляла б і електроенергію для цього будинку. Але — не дозволили, тому я і згадую олігархів.

А в усьому світі такі котельні стоять і працюють, це певним чином автономність. Сьогодні, якщо будинок залишився на обслуговуванні приватної або комунальної житлово-експлуатаційної установи, директор і технічний директор цих установ мають про ці проблеми подумати. А у випадку ОСББ керівник має пройти навчання й отримати сертифікат домоуправителя — тоді мешканці дбають про свій будинок самі.

Читайте також: Чи витримає українська енергетика російські удари та морози -20°С

“ОСББ має думати, як переоснастити свій будинок, зробити технічні поліпшення”

Ми говорили про багатоквартирний будинок, де порвалися труби. Я бачила сюжет про жінку, яка нагріває цеглу і намагається відігріти труби. Це зараз працює чи ні? Що можуть зробити ті ж таки ОСББ або керуючі компанії?

ОСББ або притомні обслуговуючі організації купують так звані накопичувачі електроенергії або ставлять спеціалізовані генератори, щоб вони могли розганятися, коли є теплоносій. Це недешево, але люди вносять свою частку і рятуються.

Також ОСББ має думати про те, як переоснастити свій будинок, зробити технічні поліпшення. Але біда в тому, що ці будинки та їхні мережі з 1996 року проєктувалися абсолютно не під такі випадки, тому дуже важко отримати технічні умови від наших експлуатаційних служб, дозволи на приєднання, на встановлення додаткових лічильників тощо. Наша бюрократія часом додушує ініціативу лідерів і членів ОСББ.

“Україна буде переходити від габаритних магістральних постачань енергії до більш автономного забезпечення”

Чи є в нас можливості, щоб замінити зараз пошкоджені опалювальні системи в будинках?

Треба міняти стояки. Але спершу зробити обстеження — чи порвало стояк,  чи порвало у квартирі. Якщо у квартирі, то треба робити капітальний ремонт. Було таке, що будівельники використовували найдешевші матеріали на мережі опалення або водопостачання, найдешевші типи труб, а в документації показували зовсім інше. Україна на 1991 рік отримала мільярд квадратних метрів житла УРСР. Із них 490 млн квадратних метрів — це був приватний фонд, тобто одно- і двоповерхові будинки, і 500 млн квадратних метрів — це багатоквартирний фонд.

Тобто зараз ми обговорюємо питання тих, хто потрапив у багатоповерховий фонд, тому що люди у приватних будинках можуть вирішити ці питання пічним опаленням. Міська влада повинна розуміти, що збирати кошти за комунальні послуги — це цікаво і смачно, але ці послуги треба гарантовано надавати.

Якщо ви не можете їх надавати, то дайте можливість людям або самостійно обрати постачальника, або дозволити постачальнику поставити пристрої, що забезпечать автономність. І я думаю, що після досвіду війни Україна буде переходити від габаритних магістральних постачань енергії до більш автономного забезпечення.

“Якщо сталося техногенне підтоплення висотного будинку, то поки не підніметься температура мешканці нічого не зроблять”

А якщо залита сходова клітка, як це впливає на конструкцію будинку? Чи потрібні якісь відновлювальні роботи? Як зараз людям там жити? Чи може з’явитися пліснява? Що можуть зробити самі мешканці, а що має робити ЖБК?

Якщо сталося техногенне підтоплення висотного будинку, то поки не підніметься температура і воно не розтане, мешканці нічого особливо не зроблять. Якщо вони будуть оббивати кригу важкими предметами, то можуть заподіяти ще більшої шкоди. Після того як вода розтане, треба здійснити провітрювання, щоб не завелась пліснява чи грибок. Одноразова така подія не призведе до появи наслідків, але якщо подібна ситуація виникатиме два-три сезони, то утвориться пліснява, яка впливатиме на конструктивні властивості. Тому у теплий період мешканцям треба буде поквапитися і звертатися до кервіників, які є у Київраді та в ЖЕКу.

“Єдина безпечна порада — використовувати електроенергію, звісно, в розумних межах”

Що зараз робити мешканцям?

Пригадуєте, як у Грузії люди змушені були робити буржуйки. У Тбілісі порубали всі дерева, але це крайній захід. Я таке порадити не можу, бо це — багато пожеж плюс дуже шкідливий чадний газ. На даний момент особливо безпечних порад немає. Хтось обігрівається цеглою, хтось намагається купувати спеціалізовані газові горілки, але єдиною панацеєю все ж таки є подача електроенергії, щоб обігрівати квартири електроприладами, які пройшли перевірку в метрології, тож можна вважати, що вони не призведуть до пожежі. Хто має газові плити, можуть ввімкнути газ.

Але це теж небезпечно, бо трапляються вибухи. На жаль, ми підійшли до того, що безпечних порад практично не лишилося. Єдина безпечна порада — намагатися використовувати електроенергію, звісно, в розумних межах. У кого є ОСББ, то вони можуть самотужки зробити собі батареї або генератори. Хоча генератори не дають можливість тепла: ви не можете поставити у дворі генератор — і щоб по батареях пішло тепло. Потрібен окремий пристрій. Ці проблеми вирішуються конструктивними рішеннями, які може надати спеціаліст.

“Радянська хрущівка і панелька  розраховувались на термін життєвого циклу 55-75 років”

Наскільки зменшується термін експлуатації таких будинків, які постраждали в цій ситуації? Коли ми побачимо наслідки?

Радянська хрущівка розраховувалась на термін життєвого циклу 55-75 років, панелька так само. Тобто будувалося фактично тимчасове житло. Можете побачити на Подолі багато хрущівок, які перев’язані металевими пасками, бо вони вже потроху тріщали і руйнувалися. У країнах Балтії велику частину цих радянських споруд було знесено після обстеження.

Частина будинків була добре зроблена, вони пройшли санацію, були підсилені несучі конструкції, тому вони ще стільки ж часу простоять. У нас стоїть питання заміни у найближчі десять років застарілого житлового фонду. Мають напружитися мешканці Оболоні, Троєщини — усі панельні будинки, особливо 1970-х років, вже підходять до завершення свого життєвого циклу. Туди ніхто не закладав гарних труб, інших комунікацій, це відчувається.

Завершення життєвого циклу може статися обваленням будинку, наприклад, але можна запросити групу фахівців, які перевірять інструментально і нададуть висновок про стан будинку. Таких фахівців мало, але Києву більше пощастило, тому що тут працює велика армія інженерів БТІ та науковців. Згадаємо наші КНУБА та КПІ, де є спеціалізовані факультети теплової фізики.

Але має бути міська програма. Ці фахівці повинні стояти на обліку, мають бути проведені всі тендерні процедури — і вони повинні отримати фронт робіт. Спеціалісти відпрацюють — і буде інтерактивна мапа, щоб кожен мешканець знав: моєму будинку лишилося 10-15 років, наприклад. Візьмемо досвід Сеула.

50 років — і  мерія надає автоматично маневрове житло усьому кварталу, а старий зносить і будує абсолютно новий квартал на інших науково-технічних засадах, з іншими матеріалами і дає 100-150 років існуванню цього кварталу. Наше житло 1960-70 років не буде стояти 300 років, як стоять монолітно-каркасні будинки нового типу. Вони зможуть стояти 200-300 років, тому що у нас немає землетрусів, як на Балканах, наприклад. А хрущівки не стоятимуть, тому власники таких квартир мають замовити обстеження свого будинку, щоб розуміти, чи зможуть вони цю квартиру передати у спадок.

Тетяна Малишева, опубліковано у виданні Українського Радіо

MIXADV

цікаве