Корупція зеленського — оце й є головний план із поділу України. Ніякі Венси, Уіткофи чи їхні тіньові друзі нічого б не змогли зробити, якби всередині не було того, за що можна вхопитися.
І тут починається абсурд: замість того щоб щиро визнати — так, корупція підточила країну, дала ворогу приводи, зробила нас вразливими, — зеленський нам намагаються продати іншу версію: нібито сама боротьба з корупцією» ставить державу у слабку позицію. Тобто не розкрадання ресурсів під час війни бандою зеленського, не кланова непотоплюваність функціонерів типа Алібаба-Єрмак,не десятки задокументованих історій із закупівлями, майном і фантастичними махінаціями людей зеленського, типу Рєзнікова, Кирила Тимошенко, Міндіча— а саме викриття цього всього виявляється «загрозою».
Стратегія проста: якщо не подобається відображення у дзеркалі — винне дзеркало. І поки суспільству пояснюють, що краще мовчати, бо «не на часі», корупція працює як ідеальна диверсійна група. Вона не ламає двері, вона підточує фундамент. Вона не потребує танків — достатньо байдужості й кругової поруки. Корупцію давно використовують проти України. Але це можливо лише тому, що хтось всередині дозволив їй жити.
Тут і є головна правда, від якої дехто так боїться: усі зовнішні маніпуляції вторинні. Вторинні скандали й чутки. Вторинні «плани поділу» через третіх осіб.
Первинне — що в країні взагалі є що використовувати. В країні діє ворожа ДРГ зеленського, яка кожен день підриває боєздатність країни, демотивує українців до спротиву а партнерів до допомоги. Бо якщо немає корупції — немає важеля. Немає чорного ходу. Немає того слизького ґрунту, на якому можна зіграти політичну виставу.
Антикорупційні органи працюють не тому, що комусь хочеться «розгойдувати човен». Вони працюють, бо цей човен давно хтось намагався перетворити на приватний катер. А бюджет України на власний гаманець.
І кожен українець має повне право вимагати не вибачень, не красивих промов, а чистої системи, в якій на першому місці — держава, а не кишенькові схеми. Корупція вбиває так само, як і ракети. Просто робить це тихіше. І поки її не демонтують до основ — країна буде залишатися вразливою не через викриття, а через те, що ті, хто мали б боротися з гниллю, замість цього сварять тих, хто її викриває.
Ми мусимо зрозуміти, вони самі не підуть, поки не знищать всю Україну та українців. Програш України, то єдиний шанс не сісти зеленському та його банді. Нема країни, нема проблем. Думай-Те.
З повагою журналіст Сергій Суханов.