З лондонської газети The Times….Хтось запитав: “Чому деяким британцям не подобається Дональд Трамп?”Нейт Уайт, промовистий і дотепний англійський письменник, написав таку чудову відповідь:Трампу не вистачає певних якостей, що традиційно цінуються британцями.
У нього немає ні благородства, ні чарівності, ні холоднокровності, ні авторитету, ні співчуття, ні дотепності, ні сердечності, ні мудрості, ні тонкощі, ні чуйності, ні самосвідомості, ні скромності, ні честі, ні витонченості — якостей, якими, як не дивно, був щедро наділений його попередник Обама.Хоча Трамп може бути безглуздим, він ніколи не говорив нічого іронічного, кумедного чи навіть трохи смішного — жодного разу, жодного разу. Я говорю це не риторично, я говорю буквально: ніколи.
Для британців відсутність гумору майже нелюдська.Але у випадку з Трампом це факт. Він, здається, навіть не розуміє, що таке жарт – для нього жарт – це грубий коментар, безграмотна образа, акт невимушеної жорстокості.Трамп подібний до троля: він ніколи не сміється і не бавиться; він лише вищить від захоплення чи глузування.І найстрашніше, що він не просто вимовляє грубі та дурні образи: він насправді так думає, коли їх вимовляє. Його розум – лише роботизований алгоритм дрібних забобонів та інстинктивної злості.У ньому немає іронії, ні складності, ні тонкощі, ні глибини. Все поверхово. Ми бачимо в ньому людину без внутрішнього світу, без душі.У Британії ми традиційно на боці Давида, а не Голіафа. Всі наші герої – відважні аутсайдери: Робін Гуд, Дік Віттінтон, Олівер Твіст.Трамп не відважний та не аутсайдер. Він – повна протилежність.Він навіть не розпещений багатий хлопчик і не жадібний товстосум. Він швидше схожий на великого білого слимака, привілейованого Джаббу Хатта.І що ще гірше, він хуліган.Коли він опиняється серед хуліганів, він раптово перетворюється на їх поплічника.Він б’є лежачих зверху вниз – те, чого джентльмен не повинен, не може і ніколи не повинен робити – і кожен його удар припадає нижче за пояс. Йому особливо подобається бити вразливих чи тих хто не може йому відповісти — і він б’є їх, коли вони лежать.Тому той факт, що значна меншість — можливо, третина — американців спостерігають за тим, що він робить, слухають, що він каже, а потім думають: «Так, він, схоже, на мій смак», є джерелом замішання та великого прикрості для британців.
Зрештою, неможливо прочитати жодного твіту або почути, як він вимовляє одну-дві пропозиції, не втупившись у прірву. Він перетворює простоту на вигляд мистецтва; Він — Пікассо дріб’язковості, Шекспір лайна. Його недоліки фрактальні: навіть у його недоліків є недоліки, і так до безкінечності.У світі завжди були дурні люди, і лиходіїв теж вистачало. Але рідко дурість була така зла, а зло — таке дурне.Він змушує Ніксона здаватися вартим довіри, а Джорджа Буша — розумним.
Якби Франкенштейн вирішив створити монстра, що складається виключно з людських недоліків, він би створив Трампа, і доктор Франкенштейн, що розкаюється, у розпачі закричав би: «Боже мій, що я створив?»Якби з ідіотів було би зроблдено телешоу, Трамп був його декораціями.До того ж Президент США Дональд Трамп неодноразово удостоювався образ і неприємних висловлювань на свою адресу з боку соратників і найближчого оточення.
Про це йде мова в книзі журналіста Майкла Вулффа “Вогонь і лють: всередині адміністрації Дональда Трампа”.”Демістифікація Трампа стала свого роду змаганням: для Рекса Тіллерсона (держсекретар США) він був “недоумком”, для Гері Кона (директор Національної економічної ради) – “тупим, як лайно”, для Герберта Макмастера (радник із нацбезпеки) – “безнадійним ідіотом” , для Стіва Беннона (екс-радник зі стратегічних питань) – “втратив розум”. А міжнародний медіа-магнат Руперт Мердок відверто називав Трампа -“Чортів ідіот”- пише Вулфф.