За те, що Нью-Делі надто тісно дружить із Москвою, Вашингтон демонстративно зближується з Ісламабадом
Нові тарифи Трампа
31 серпня президент США підписав указ про нові “взаємні тарифи” (reciprocal tariff) для всіх країн світу. Ці мита набудуть чинності 7 серпня. Зокрема, 15 країн отримали тарифи 25% і вище, ще 11 країн – 18-20%, 39 країн та Євросоюз – 15%, решта країн (зокрема Україна та Росія) – 10%. Найбільше “пощастило” Сирії — для неї тариф 41%, майже настільки “щасливі” Лаос і М’янма (Бірма) — по 40%, Швейцарія — 39%.
Втім, наразі нас цікавлять не “чемпіони” цього списку, якими Дональд Трамп особливо незадоволений, а два сусіди: Індія та Пакистан. Трамп вихваляється, що саме він зупинив воєнний конфлікт між цими двома країнами три місяці тому. Однак зараз Вашингтон демонстративно товаришує з Ісламабадом проти Нью-Делі. І це своєрідно проявилося у тарифах.
Нагадаємо, що Трамп уже вводив високі тарифи для багатьох країн світу своїм указом від 2 квітня. Тоді розмір тарифу встановлювався за простою формулою, зрозумілою і самому Трампу: він дивився, яка частка товарного потоку з цієї країни до США не покрита зустрічним товарним потоком із США до цієї країни, ділив на два (бо добрий!), округляв — і ця цифра (у відсотках) означала тариф для цієї країни. Якби він не ділив на два, тариф був би вдвічі вищим. Сенс терміну “взаємний тариф” у тому, що це компенсатор торговельного дисбалансу. За місяць Трамп призупинив свої тарифи на 90 днів, і ось тепер знову вводить. Але цього разу він обчислив тарифи не за формулою, а відповідно до прогресу у торговельних переговорах.
Після цієї ремарки повернімося до двох наших героїв: Нью-Делі та Ісламабаду. Обидва вони були і залишаються серед країн, для яких Трамп встановив досить високі тарифи. 2 квітня за своєю формулою він запровадив тариф 26% для Індії та 29% для Пакистану. В указі від 31 липня бачимо нові цифри: 25% для Індії та 19% для Пакистану. Тобто, індусам Трамп знизив тариф на 1%, а пакистанцям — на 10%. Утім, якщо подивитися на результат, то різниця між 25% та 19% не вражає. Проте “взаємні тарифи” — це лише частина торговельної політики Білого дому. До них Трамп додає “призи” для тих, кого хоче заохотити, та “штрафи” для тих, кого хоче покарати. І ось до 19% для Ісламабаду він уже додав “приз”, а до 25% для Нью-Делі пообіцяв додати “штраф”.
“Приз” для Пакистану
30 червня Пакистан та США оголосили про укладання торгової угоди. Щоправда, обидві сторони того дня промовчали про параметри угоди. Розмір тарифу, на який погодився Пакистан, 19%, усі допитливі дізналися лише наступного дня із указу Трампа.
Міністерство фінансів Пакистану повідомило, що угода призведе до “зниження взаємних тарифів, особливо на пакистанський експорт до США”, але утрималося від конкретних цифр і одразу перейшло до чудових перспектив. “Ця угода знаменує собою початок нової ери економічного співробітництва, особливо в енергетиці, гірничовидобувній промисловості та мінеральних ресурсах, інформаційних технологіях, криптовалютах та інших секторах”, — йдеться у заяві.
Ісламабад назвав угоду ознакою ширшого партнерства з Вашингтоном, а міністр фінансів Мухаммад Аурангзеб, який очолював заключний раунд переговорів, заявив про досягнення більш масштабної економічної та стратегічної угоди. “На наш погляд, вона виходить за рамки миттєвих торгових імперативів, і її головна мета полягає в тому, щоб торгівля та інвестиції йшли рука в руку”, — сказав він у відеозверненні.
У чому полягає це “ширше партнерство”, одразу ж похвалився Трамп. “Ми щойно уклали угоду з Пакистаном, згідно з якою Пакистан і Сполучені Штати спільно працюватимуть над розробкою їх величезних нафтових запасів. Ми знаходимося в процесі вибору нафтової компанії, яка очолить це партнерство. Хто знає, можливо, колись вони почнуть продавати нафту Індії!“
Тобто “приз” для Ісламабаду полягає в американських інвестиціях у спільну розробку нафтових запасів Пакистану. Ймовірно, йдеться про сланцеву нафту.
Як зазначає Reuters, угода має потенційно ширші дипломатичні аспекти. До приходу до влади Трампа відносини Ісламабада з Вашингтоном останніми роками охолонули, оскільки США зблизилися з давнім супротивником Пакистану — Індією. І зараз Вашингтон прагне послабити зростаючу залежність Пакистану, країни з ядерною зброєю та населенням 240 мільйонів людей, від Китаю.
Водночас зближення Вашингтона з Ісламабадом — це покарання для Нью-Делі, на додаток до інших “виховних заходів”, оголошених Трампом.
“Штраф” для Індії
Індійські газети цитують одкровення Трампа, який досить чітко пояснив, що тариф 25% — це покарання не тільки за дисбаланс у торгівлі, але і за членство Індії в БРІКС. Трамп повідомив про це 30 липня на прес-конференції в Білому домі. Він заявив, що БРІКС — це атака на долар, і він не збирається нікому цього пробачати. “БРІКС, по суті, група країн, які виступають проти США, та Індія входить до неї, якщо ви можете повірити в це. Це атака на долар, і ми нікому не дозволимо атакувати долар. Тож це частково БРІКС, частково торгівля“, — пояснив Трамп свій тариф для Індії, про який він оголосив уранці 30 липня у своїй соціальній мережі Truth Social.
Наразі до БРІКС входять 10 країн, але ядром його вважаються п’ять країн, що дали ім’я цьому об’єднанню (Brazil, Russia, India, China, South Africa). Для Бразилії Трамп встановив “взаємний тариф” 10% і 30 липня додав до нього за політичними мотивами “додатковий тариф” 40%, тож сумарно вийшло 50%. Для Росії з 7 серпня також діятиме “взаємний тариф” 10%, а після 8 серпня Трамп обіцяє набагато більший тариф за небажання закінчити війну проти України. Для Китаю з 14 травня діє “взаємний тариф” 10% плюс “додатковий тариф” 20% “для боротьби з ланцюжком постачання синтетичних опіоїдів”, сумарно виходить 30%. Для Південної Африки Трамп встановив “взаємний тариф” 30%.
Вранці 30 липня, оголошуючи “взаємний тариф” 25% для Індії, Трамп пообіцяв ще й “штраф”. “Пам’ятайте, хоча Індія є нашим другом, ми протягом багатьох років вели з нею порівняно мало бізнесу, тому що їхні мита занадто високі, одні з найвищих у світі, і у них найжорсткіші і найогидніші негрошові торговельні бар’єри серед усіх країн. Крім того, Індія завжди купувала переважну більшість своєї військової техніки у Росії і є найбільшим покупцем російських енергоносіїв, поряд з Китаєм, у той час як усі хочуть, щоб Росія ПРИПИНИЛА ВБИВСТВА В УКРАЇНІ — ВСЕ ЦЕ НЕ ДОБРЕ! ТОМУ ІНДІЯ ПЛАТИТИМЕ ТАРИФ У РОЗМІРІ 25% ПЛЮС ШТРАФ ЗА ВИЩЕПЕРЕЛІЧЕНЕ”, — анонсував Трамп у Truth Social.
У ніч проти 31 липня він підтвердив бажання покарати Індію за дружбу з Росією. “Мені байдуже, що Індія зробить з Росією. Нехай вони разом розвалять свої мертві економіки, мені все одно. У нас дуже мало бізнесу з Індією, їхні мита надто високі, одні з найвищих у світі. Так само Росія і США майже не ведуть бізнесу один з одним. Давайте залишимо все як є”, — написав він у Truth Social. Це дуже схоже на загрозу запровадити проти Індії “вторинні санкції” (у вигляді високого додаткового тарифу) за купівлю російської нафти одночасно із запровадженням санкцій (у тому самому вигляді) проти Росії.
Принаймні саме так розшифрували обіцяний президентом США “штраф” у самій Індії. 31 липня агентство Bloomberg розповіло, посилаючись на свої джерела, що після цієї заяви Трампа уряд Індії доручив державним переробним підприємствам підготувати план альтернативних джерел поставок нафти у разі припинення поставок з Росії.
Індія є найважливішим джерелом попиту на російську нафту, і Москві довелося б щомісяця перенаправляти мільйони барелів іншим покупцям, якщо Нью-Делі припинить закупівлі. “Індійські нафтопереробні заводи поспішають закуповувати барелі нафти в інших країн, і є попередні ознаки того, що вони можуть скоротити закупівлі російської нафти. Високопоставлений керівник великого індійського нафтопереробного заводу заявив, що компанія спробує збільшити поставки нафти з Близького Сходу і з Африки, при цьому продовжуючи звертатися до уряду за рекомендаціями щодо подальших дій”, — зазначає Bloomberg. За словами його джерел, індійські нафтопереробні заводи практично завершили щомісячний цикл бронювання російської нафти марки Urals для відвантаження у вересні і не закуповуватимуть її в очікуванні роз’яснень від уряду.
1 серпня те саме агентство повідомило, що державна Indian Oil Corp., якій належить найбільший нафтопереробний завод Індії, вже закупила не менше 5 мільйонів барелів американської нафти на додаток до 2 мільйонів барелів, поставлених з ОАЕ.
Загроза “вторинних санкцій”, швидше за все, не налякає Пекін, але для Нью-Делі це може виявитися надто високою ціною за любов до російської нафти. До того ж Індія, на відміну від Китаю, є демократичною країною, і нинішній уряд Індійської народної партії (Бхаратія джаната парті) на чолі з Нарендрою Моді має впливову опозицію в особі Індійського національного конгресу. Той вже звинувачує Моді в нездатності досягти угоди з Трампом у той час, як інші великі світові економіки, такі як Європейський Союз, Японія та Південна Корея, останніми днями уклали угоди з США. І як кричущий провал Моді виглядає зближення Вашингтона з Ісламабадом.
Наступний тиждень покаже, чи захоче Моді ризикувати політичною стабільністю заради дружби з Путіним. А від цього, своєю чергою, залежить ціна “вторинних санкцій” для Росії. Якщо, звісно, Трамп їх запровадить, що теж поки сумнівно, попри всю його показну рішучість.
Юрій Вишнєвський