331 депутат проголосував за відновлення повноважень НАБУ та САП. Чи дійсно покаялись ті, хто тиждень тому це все благословив? Та ні! Робота така – не читати, не думати, натискати кнопки.
Просто вкотре виконали волю президента.
Що змусило передумати президента? Кажуть, 2 чинники.
Перший: за інформацією джерел, Юлія Свириденко та Тарас Качка зібрали волю в кулак і повідомили президенту безрадісні перспективи втратити не лише 1,4 мільярди євро вже зараз, а й 20 в майбутньому.
Другий інсайд: одна добра людина, не виключено, що Михайло Федоров, приніс до президента дані, що мітинги таки не проплачені ні Порошенком, ні Пінчуком, ні Соросом. Люди з картонками прийшли самі. І це теж змінило розуміння ситуації.
Чи означає це що ситуація вичерпана? Аж ніяк.
Якщо історія з законом не спрацювала, то в хід можуть піти інші речі.
За цей час я чула про кілька кейсів, які по співробітникам НАБУ нібито знайшли, але не оприлюднили. Фактаж писати не буду, бо не маю жодного доказу, що це правда. Але якщо це правда, і це не оприлюднили, то це дуже схоже на шантаж.
В обмін на що? Як варіант, таке можна хотіти міняти на цікаві для інших справи.
А справи точно мають бути. Як кажуть, обшуки в Шурми могли стосуватись не лише СЕС на окупованій території, але й одного майже легендарного заводу, який той менеджерив.
Справа Міндіча? Ну поки ми маємо лише чутки про підозру. Але особа, як ви памʼятаєте, більш ніж колоритна. Коли Сергій Шефір відійшов від справ на Банковій, енергетичний заповіт, який він лишив, був орієнтуватись по енергетиці на Міндіча.
Саме з Міндічем співпрацювали і Галущенко, і Шурма. І саме його позначають як менеджера потоків.
Міндіч був тим винятком, який міг потрапити на Банкову в обхід Андрія Єрмака. І стосунки з головою ОП в нього були не так щоб і дружні.
Власне тому, можу повірити в версію Ярослав Железняк, що Єрмак міг знати про дії по Міндічу, але нічого не робити, і це могло викликати питання вже президента, в що грає його голова ОП. І потім вже була складена операція порятунку, яку ми всі побачили минулого тижня.
Але всі ці інтриги мадридського двору ніяк не перекривають проблему, яку вони створили – підрив довіри іноземних партнерів і точно сповільнення євроінтеграції.
І щоб її повернути, оцим мемчиком не відбудешся
