26 липня 2025 року в галереї «Єлисаветград» відкрилася виставка живопису з унікальної приватної колекції Віталія Лиса. Уперше в Кропивницькому було представлено понад 40 творів криворізьких художників 60–80-х років — епохи, що лишила глибокий слід в історії українського мистецтва.
Це не просто виставка — це зустріч із людиною, яка понад 30 років зберігає й осмислює українське мистецтво, ретельно збираючи роботи художників, імена яких часто незаслужено залишаються в тіні.
Про що дізналися відвідувачі?
• Як усе почалося: з якої картини стартувала колекція Віталія Лиса;
• Яка з робіт стала найбільш емоційним придбанням;
• Які історії стоять за представленими творами;
• Як колекціонування змінює не лише дім, а й внутрішній світ людини;
• Чи впливають картини на формування естетики, характеру, життєвих цінностей;
• Чому варто водити дітей до музеїв і галерей;
• Як перегляд мистецьких творів формує критичне мислення, смак і світогляд;
• Чи має колекціонування місію — збереження ідентичності, історії, душі нації;
• Як змінюється погляд на мистецтво з роками — і що справді залишається цінним;
• Чи варто починати збирати власну колекцію — і з чого?
Це подія для всіх, хто відчуває, що мистецтво — це не розкіш, а потреба для небайдужої людини. Для тих, хто хоче не лише дивитися на картини, а й чути їхню тишу, дихати їхнім часом, дізнатися, як полотно може змінити людину.
Ремарки від Анатолія Авдєєва: За моєї присутності в залі пригадалося і моє криворізьке коріння та сімейні події сторічної давнини, Почув запитання- а чи був я у Кривому Розі? Так був: вперше майже 50 років тому відвідав пятеро тіток та дядька. Всі племінники моєї бабусі, яка до 1919 року там мешкала з родиною до переїзду у Нову Прагу. Поки йшов до Валерія Лиса, щоб подякувати за виставку, довелося зустріти і криворіжців та кілька разів переповісти криворізькі спогади.
Вразили і плоди титанічної праці Валерія Лиса- біографічні фотоальбоми художників-земляків та його мрія про створення в місті художньої галереї чи музею живопису присвяченого їх невтомній праці.
Микола Цуканов та Анатолій Авдєєв