Еталонні ділянки ковилових степів Причорномор’я, які є серцем біосферного заповідника «Асканія-Нова», вигорають у вогні. Масштабні займання пов’язані з російською воєнною діяльністю: ППО, ракети, фортифікації — все це руйнує землі, які охороняли понад століття.
Автор:RFIПідписатисяРеклама
У перші дні липня 2025 року в біосферному заповіднику «Асканія-Нова» ім. Е. Фальц-Фейна, що на лівобережжі Херсонщини, спалахнула нова масштабна пожежа. Вогонь охопив 942 га у заповідній зоні, знищивши безцінні степові біотопи. За даними аналізу супутникових знімків Sentinel-2, вигоріло ще 104 га у зоні типового землекористування.
«Пожежа виникла вночі 1 липня і тривала вдень 2 липня. Судячи з доступної інформації, її загасили. Степ вигорів за напрямком вітру до меж ґрунтової дороги й оранки по краю цілини», — розповів директор заповідника Віктор Шаповал.
Це вже не перший випадок знищення екосистеми заповідника. За останні два роки тут сталися щонайменше вісім пожеж. Причини більшості з них — безпосередні наслідки російської військової присутності: система ППО, авіація, удари ракет, будівництво фортифікацій.
«Усі згорілі площі в межах заповідної зони сталися саме в степових біотопах, які є головною природною цінністю “Асканії-Нови” та еталоном типчаково-ковилових степів Причорномор’я», — коментують в адміністрації Біосферного заповідника «Асканія-Нова».
Масштабні втрати екосистеми
Останнє згарище наклалося на попередню пожежу, що сталася 1 вересня 2023 року в масиві «Успенівка», яка також знищила унікальні природні угруповання. Йдеться про ті, що занесені до Зеленої книги України: формації Stipeta ucrainicae (Ковила українська) та Stipeta capillatae (Ковила волосиста).
Того разу вигоріло понад 1790 гектарів через блискавку. Про це свідчать дані супутникових знімків. Це була сьома і найбільша пожежа, яка виникла у «Асканії» з моменту повномасштабного вторгнення РФ та тимчасової окупації заповідника. Щоб загасити великий степовий масив охоплений полум’ям, у росіян не було достатньої кількості техніки і засобів для гасіння.
З приходом росіян та під час окупації постраждали абсолютно заповідні ділянки, що охороняються вже упродовж століття: «Стара» — з 1898 року та «Успенівка», яка під охороною з 1927-го. Крім того, вся ця територія входить до складу Смарагдової мережі України, має Сертифікат ЮНЕСКО в рамках Програми «Людина і біосфера».
Читайте такожНевидима трагедія в глибинах Чорного моря: що спричинило нову хвилю загибелі дельфінів?
Це території занесені до міжнародного списку Рамсарської конвенції про охорону водно-болотних угідь. Вони є домівкою для багатьох рідкісних та рослин і тварин, що зникають.
За підсумками всіх пожеж у заповідній зоні з 2022 року знищено понад 3 500 гектарів, з них понад 2 200 — саме степи, що перебувають під охороною.
«Проблема вигорання рослинності — не найбільша. Набагато гірше — це пожежі в місцях, де утримуються колекції копитних тварин, — наголошує директор заповідника Віктор Шаповал. — Територія огороджена, і в разі тотального вигорання тварини не мають змоги врятуватись».
Природний заповідник під ударами вогню та ракет
Окупація біосферного заповідника «Асканія-Нова» з березня 2022 року зробила неможливим його функціонування за стандартами природоохоронного законодавства. Цей фактор, а також переміщення і розміщення поруч з унікальними степовими ділянками воєнних РФ, та удари блискавок і сильний вітер, стали причиною чотирьох пожеж у заповідному степу в перший рік окупації.
З жовтня 2022 року росіяни розмістили на території «Асканії-Нова» військову техніку, ППО, особовий склад, а територію перетворили на полігон. Підвищена військова активність РФ стала причиною загорянь на степових ділянках у 2023 році.
За інформацією адміністрації заповідника, причиною пожежі 22 серпня 2023 року стало падіння частини російської ракети, а пожежа 1–2 липня 2025 року — робота російської системи ППО на території заповідника. При цьому окупаційна влада традиційно намагалася перекласти провину, звинувачуючи українські «дрони».
Наслідки, які ще довго не вдасться оцінити
Окупація заповідника «Асканія-Нова» унеможливила повноцінний моніторинг екосистеми. Після пожеж науковці використовують лише супутникові знімки, бо фахівці заповідника були змушені залишити територію через небезпеку та тиск з боку окупаційної адміністрації.
«Ми не маємо можливості провести натурні обстеження згарищ. Поки що оцінка базується лише на дистанційних даних», — повідомляє адміністрація заповідника.
Науковці також звертають увагу на те, що серпневі та вересневі пожежі збігаються з кінцем вегетаційного сезону, коли рослини є особливо вразливими. Також в зону ураження потрапляє ентомофауна — комахи, які не можуть уникнути полум’я, та ґрунти, які пошкоджуються через вибухи, спорудження окопів та фортифікаційних споруд.
Проте експерти зазначають: степова екосистема має здатність до самовідновлення. За сприятливих умов вона зможе зробити це, хоча наслідки воєнного втручання, вибухів і масштабних пожеж відгукуватимуться ще роками.
Читайте такожДва роки після підриву Каховської ГЕС: на місці катастрофи з’являються нові екосистеми
Від заповідника до зони екологічного лиха
Біосферний заповідник «Асканія-Нова» — це не лише національне надбання України, а й природна перлина світового значення. Її системне нищення є прикладом воєнного екоциду, злочину проти природи, який повинен отримати міжнародну правову оцінку.
Тож відповідальність за наслідки пожеж та завдані збитки екосистемі цілком лежить на окупаційній адміністрації.
«Збитки, спричинені агресією Росії, сьогодні намагаються рахувати навіть самі окупанти. Але будь-яка оцінка не зрівняється з тим, що вони вже знищили», — зазначають в адміністрації заповідника.
В умовах війни «Асканія-Нова» перетворилася з еталонного об’єкта охорони природи на приклад безкарного знищення природної спадщини. Україна та світ мають вимагати не лише виведення військ з території заповідника, але й справедливого покарання за завдану екологічну шкоду.
Авторка Олександра Андрієнко