Загострення на Сході стало випробуванням для квартету Китаю, Росії, КНДР та Ірану. Та чи може це свідчити про розпад умовної осі зла? RFI Українською з’ясовували разом з експерткою-міжнародницею Наталією Бутирською.
Автор:Таїсія Єрохіна
Огляд іноземних ЗМІ
«Вісь Іран — Китай — Росія руйнується», «нещодавні події в Ірані показали, що антиамериканізм може скріплювати альянс лише до певної міри», — пише The Atlantic після припинення 12-денного протистояння на Сході. Видання називає реакцію Китаю на удари по іранських об’єктах «м’якою», припускаючи, що «всеохопне партнерство» Сі й Путіна теж може виявитися не таким міцним, як декларують Москва та Пекін.
Як передає France24, нещодавні бойові дії між Ізраїлем, Іраном та США, ймовірно, обговорювалися у Циндао. В цьому китайському місті 26 червня збиралася Шанхайська організація співробітництва, зокрема міністри оборони Китаю, Росії та Ірану.
«Пекін утримувався від будь-якої підтримки свого близького партнера Тегерана, окрім дипломатичної, протягом усього цього конфлікту, що відображає обмеженість його впливу в регіоні та небажання погіршувати відносини зі Сполученими Штатами», — йдеться у матеріалі.
«Поки Іран оговтується від найсерйознішої загрози за останні десятиліття, його союз з Китаєм, Росією та Північною Кореєю — віссю, яка дедалі більше непокоїть США й союзників — зіштовхується з важливим випробуванням: Чи прийдуть його партнери на допомогу?», — йдеться в матеріалі The Wall Street Journal. Дійсно, країни засудили удари США, але про оголошення, наприклад, пакетів військової допомоги не йшлося.
Вищезгадана трійка допомагала Ірану розробляти його ядерну програму. Той самий об’єкт в Ісфахані, найбільший ядерний дослідницький комплекс Ірану та головна ціль американських ударів, був побудований завдяки Китаю. Але питання допомоги Тегерану, пише WSJ, набуває нових ризиків і стає «більш геополітично напруженим» через втручання Дональда Трампа.
Що об’єднує «вісь зла»?
Насамперед ідеться про три країни — Росія, Іран, Північна Корея. Дещо окремо — Китай — «більш обережний, який не хоче асоціюватися з цією віссю, але кожну з країн так чи інакше підтримує», — каже у коментарі RFI Українською Наталія Бутирська, експертка з питань Східної Азії, магістерка зовнішньої політики, асоційована старша аналітикиня Центру «Нова Європа».
Виразне формування цієї осі відбулося на тлі російської агресії проти України. Експертка пояснює, що ці чотири країни об’єднує, по-перше, «антизахідність і антиамериканізм».
По-друге, «ізоляція, санкції та необхідність вижити». Вони мають підтримувати одна одну, бо, зауважує Бутирська, це можливість для кожної з країн триматися на плаву, розвивати економічні відносини, отримувати військову допомогу.
По-третє, режими цих країн мають спільну рису: їхні очільники прагнуть зберігати владу безстроково. Тому, зауважує аналітикиня, РФ, Іран, КНДР і КНР кооперуються і з такою завзятістю підтримують одне одного, бо «навколо ворожий світ із загрозою для їхніх режимів».
Крім того, кожен із цього квартету вважає, що нині Сполучені Штати Америки втрачають свій вплив.
[Росія, Китай, Іран, КНДР] вбачають для себе можливість переформатувати світ. Причому необов’язково їхні уявлення збігаються. Але всі вони воліли б бачити світ, що буде для них комфортнішим і лояльнішим, з меншою кількістю законів і міжнародного тиску, але більшим потенціалом для їхньої діяльності,
— зазначає Бутирська.
Вона наголошує, що країни так званої осі між собою взаємодіють окремо. Немає об’єднання, як-от НАТО чи іншої спільноти, де є одна головна країна або інституція, навколо якої гуртується решта.
«Ця вісь не є сформованим блоком. Відносини радше переплітаються, як сітка. Насамперед розвиваються двосторонні зв’язки. І поруч є загальна зацікавленість щодо виживання режимів», — пояснює Бутирська.
Іран і Росія
Іранський режим тісно взаємодіє з Росією: та допомагає обходити санкції, надає технології, Москва ж під час повномасштабної війни звернулася до Тегерана за «шахедами». А ще на початку цього року країни ухвалили 20-річний пакт про партнерство.
КонтекстСоюз ізгоїв. Навіщо Москві й Тегерану договір про стратегічне партнерство
Крім того, відіграє роль для Ірану, а також для КНДР, російський голос у Раді безпеки ООН.
Відносини Ірану й Північної Кореї
Ізоляція, санкції та відірваність режимів, пояснює експертка, є фундаментом для відносин КНДР та Ірану.
До початку широкомасштабної російської агресії проти України вони таємно постачали зброю через чорні ринки. Північнокорейську, наприклад, виявляли в іранських проксі, як-от ХАМАС.
РФ і Північна Корея
Останніми роками для Пхеньяна і Москви відчинилося вікно можливостей. Так, зазначає аналітикиня, «Росія почала просто закривати очі на всі резолюції, які вона підтримала, і закуповувати зброю в Північної Кореї».
Торік із КНДР, як і з Іраном, росіяни ухвалили договір «про всеосяжне стратегічне партнерство».
Читайте також«Грандіозні задуми» та світові масштаби. Договір між КНДР та РФ набув чинності
Китай і Північна Корея
Відносини КНДР і КНР мають давню історію. Як пояснює Бутирська, Північна Корея допомагає Китаю стримувати Сполучені Штати Америки на Корейському півострові. Китай не зацікавлений, аби впав уряд Пхеньяна, бо «це поміняє баланс сил в регіоні, можливо, не на його користь».
Китай є головним торговим партнером Північної Кореї, хоча проти останньої запроваджено купу обмежень. Експертка, посилаючись на різні моніторингові групи, нагадує про таку практику: північнокорейські кораблі відключають транспондери та перевантажують заборонені відповідно до санкцій товари в морі, спрямовуючи до Китаю.
Роль Китаю
Китай купує близько 90% іранської нафти всупереч санкціям. 2021-го Пекін уклав 25-річну угоду з Тегераном, запланувавши інвестиції в 400 мільярдів доларів. Але коли йдеться про інвестиції поза нафтової або газової галузі, то, зауважує експертка, Китай діє стримано, аби не підпасти під західні санкції.
Крім того, вона зазначає, що Пекін прагне посилити геополітичний вплив на Близькому Сході, тому зважає на інтереси країн Перської затоки, бо в них Китай також закуповує нафту.
Останнє стало одним із чинників, що реакція китайської сторони на загострення між Ізраїлем та Іраном була суто дипломатичною. У день американської атаки КНР «рішуче засудив напади США на Іран та бомбардування ядерних об’єктів, що перебувають під гарантіями МАГАТЕ». І так, пояснює аналітикиня, Китай учергове висловився проти Вашингтона.
Читайте такожТорговельна війна США і Китаю: про що домовилися країни на перемовах у Лондоні
Що стосується Росії, то, зауважує Бутирська, вона для Китаю є «серйозним поплічником у протистоянні зі Сполученими Штатами, у зменшенні тиску Вашингтона на Пекін, у виснаженні ресурсів Заходу».
«Основою серйозного поглиблення відносин між Росією і Китаєм є не тільки історична необхідність на цьому етапі, як вони її розглядають, у протистоянні США. Але й особисті амбіції Сі Цзіньпіна, який вирішив безстроково залишатися при владі та поставив себе на рівень із Мао Цзедуном», — зауважує Бутирська.
За її словами, Китай веде хитру гру: «вміло своїми ресурсами та можливостями використовує усі ці режими, щоб протистояти Сполученим Штатам Америки».
Війна Росії проти України
Частіше і конкретніше про так звану вісь зла стали говорити після того, як Росія відкрито напала на українські території 24 лютого 2022-го. Прикладів співпраці не бракує: Іран забезпечує країну-агресорку дронами, а КНДР окрім снарядів допомогає ще й живою силою.
«Китай зайняв мовчазну позицію відносно залучення північнокорейської армії до війни проти України. Деякі експерти вважають, що Пекін дуже незадоволений втручанням Росії в регіон. Але фактично ми бачимо бездіяльність Китаю. Я припускаю, що Китай, який не може безпосередньо допомагати Росії, але і не зацікавлений в падінні режиму Путіна, закриває очі на поставки зброї та залучення військових. Для себе він не бачить, вочевидь, у цій ситуації небезпеки», — міркує Бутирська.
Китай, як повідомляла Служба зовнішньої розвідки України, співпрацює з Росією у сфері авіації та мікроелектроніки. Зокрема йдеться про постачання спецхімії та пороху на військові заводи РФ.
Також Бутирська додає, що «російська агресія проти України відкрила ящик Пандори, запалила такий собі світлофор, який дав зелене світло навіть для давніх конфліктів, які перебували у стадії замертвіння».
«Ліміти дружби»
Як зазначає Бутирська, альянс Китаю, Росії, Ірану та Північної Кореї проходить певні випробування, демонструючи «ліміти дружби та підтримки». Ось які приклади наводить експертка:
Ліміт дружби було продемонстровано тоді, коли Росія не надала допомоги та не втрутилася у 12-денну війну проти Ірану. Ліміт дружби — це коли Китай тихо відправляє елементи військового призначення до Росії, але при цьому відмовляється це визнавати й утримується від відкритої військової допомоги.
Аналітикиня додає, що інколи одна країна цього квартету очікує від іншої більшого. Наприклад, іранські представники озвучували в ЗМІ, що розчаровані Росією, нагадуючи, що Тегеран, коли було потрібно, надавав «шахеди». Натомість у російських джерелах лунають засмучені заяви експертів щодо того, що Китай утримується від великих інвестицій у РФ через побоювання санкцій.
Читайте також(ІНФОГРАФІКА) Топ країн, що купували викопне паливо РФ після запровадження санкцій
«Це об’єднання, навіть якщо воно не має обрисів, не є формалізованим і має ліміти, є вкрай небезпечним для світу, для міжнародної системи, заснованої на правилах. Вони зухвало ламають міжнародні норми. У них немає виборів, (…) заради утримання влади ці режими готові на такі вчинки, які не можуть собі дозволити демократії», — наголошує Бутирська.
Більшість цивілізованих країн світу протистоять цій так званій осі зла, але, переконана експертка, недостатньо. Особливо це помітно в контексті російської агресії проти України.
«Росія разом з Іраном, Північною Кореєю, Китаєм перетинають певні червоні лінії, встановлені міжнародним правом, резолюціями ООН. І реакції на це немає. Захід недостатньо бореться з тим, як кораблі зі зброєю переміщуються між РФ і КНДР. І найголовніше, що вся ця зброя має західні компоненти, які майже безперешкодно, у величезних кількостях поступають до цих країн», — нагадує Бутирська.
Припущення іноземних ЗМІ щодо руйнування так званої осі зла на тлі атак по Ірану аналітикиня коментує так:
Не було сформованої структури, щоб говорити про її розпад. Це країни — однодумці, поплічники. Поки ці режими при владі, вони взаємодіятимуть один з одним.
Вплив на Україну
Україна як ніхто інша відчула на собі вплив так званої осі зла. За словами експертки, йдеться і про військовий обмін між країнами, і про підрив Іраном та його проксі ситуації на Близькому Сході. Останнє, своєю чергою, відвертає увагу західних союзників від допомоги Україні. Наприклад, США спрямовують ракети для протиповітряної оборони Ізраїлю, а не Києву.
Читайте такожКремль готується до нового етапу війни: грошей замало, але це не зупиняє Путіна
Тим часом Північна Корея завдяки Росії відроджує військові заводи, на які раніше не мала коштів і ресурсів. І цей військово-промисловий комплекс, застерігає аналітикиня, працюватиме в циклі з РФ задля війни на виснаження. Важливою для агресорки стала економічна допомога Китаю з товарами подвійного призначення.
«Режими цієї осі не відчувають обмежень. Санкції, які є, не діють, бо ці режими допомагають одне одному виживати. Тож Україні доводиться боротися з кількома країнами одночасно, а не тільки з Росією. І Путін, як ми бачимо, не планує зупинятися. Вочевидь розраховує на ті ресурси, які йому будуть надавати, зокрема його поплічники», — підсумовує Бутирська.