Півтора відсотка ВВП кожна країна NATO витрачатиме – у тому числі на кібербезпеку.
Про це прямо сказано у підсумковій декларації саміту NATO у Гаазі: defend our networks (“захищати наші мережі”). Ці слова ідуть одразу після “захисту критичної інфраструктури”.
І напрямок кібербезпеки не випадково прямо згадується у 5 пунктах короткої декларації.
Тому що NATO ще у 2016 році ухвалили рішення до авіації, флоту та сухопутних військ додати четвертий вид сил – кібервійська. Як рівноправний вид збройних сил.
У 2022 головний НАТОвський айтішник Людвиг Декампс висловився ще прямолінійніше: «Кібербезпека більше не є допоміжною функцією – це ключова частина спроможності та надання послуг і невід’ємна частина підтримки стійкості Альянсу.”
А шо в Україні?
Кібервійська так і не створені – навіть як окремий рід військ (навіть не вид).
Навіть попри прямий указ Президента від серпня 2021 року створити Кіберсили.
У цивільному секторі свідомо підтримується хаос: 11 (одинадцять, Карл) держструктур “відповідальні за кібербезпеку”, але як завжди буває у колгоспах – як тільки виникають проблеми – ніхто ні за що насправді не відповідає. А великі проблеми постачаються нам регулярно, у запорєбриків побудована стабільна система постачання Україні кібер-проблем. Серед останніх – реєстри Мінюсту, Київстар, Укрзалізниця, а до того злам Дії, Медок, Казначейство, Прикарпаттяобленерго і ще довжелезний список.
І одинадцять “відповідальних” лише перекидають між собою відповідальність, а в результаті – жоден чиновник не постраждав. Усі довольні, мають високу зарплату, бронь від мобілізації, отримують гранти, держфінансування, закордонні відрядження, проводять усміхнені конференції-круглі столи. Потік інцидентів це аж ніяк не спиняє, зате імітація бурхливої діяльності – просто зашкалює.
Але повернемося до НАТО.
Щоб вступити до міжнародної організації, потрібно виконати умови вступу.
Майже 20 років тому ми з командою зробили усе необхідне, щоб український CERT-UA вступив до FIRST. В результаті приїхав їхній представник, усе перевірив, провів співбесіду з кожним членом команди, зазирнув у серверну, подивився на документацію – все гаразд, і видав позитивний висновок: велкам, вступайте.
Так само і з NATO: щоб говорити про вступ, треба спочатку виконати вимоги.
Шо маємо в Україні, хоча б у частині кібер?
Віце-прем’єр-міністр каже “Роль кібербезпеки дещо перебільшена”.
Його ставленик-генерал краде 65 мільйонів на закупівлях Дія-Engine.
Його кібер-генерал з СБУ масово скуповує елітну нерухомість, походження коштів на яку не може пояснити.
Його продукт “Дія” просто плює у обличчя ЄСівському закону про захист персональних даних GDPR.
Система захисту персональних даних в Україні не працює в принципі.
У країні немає ані кібервійськ, ані єдиної структури з національної кібербезпеки.
На ключових позиціях працюють люди без навіть мінімальної компетенції.
Все це чітко видно нашим партнерам і вони про це прозоро натякають. Але натяки свідомо ігноруються.
Про яке НАТО може йти мова? Ну от з якого переляку?
Членство в організації надається не за те, що ти страждаєш.
Не за те, що на тебе напали.
Не за те, що тебе шкода.
А лише за виконання умов.
Напружся, виконай домашню роботу. Подолай корупцію. Реформуй судочинство. Зміни держуправління, податкову й фіскальну політику: подолай совок у своїй голові, відійди від рашн-традицій.
Припини утиски журналістів, переслідування незгодних, заміни культ особистості та правління “5-6 менеджерів” на законні демократичні інституції.
І тоді буде тобі і НАТО, І ЄС, і шершеля з маршелями. Або вони самі прийдуть просити приєднатися до тебе.
А поки умови не виконаєш – тобі будуть обіцяти, втішати, дружньо плескати по плечу. Не плач, синку, колись ви точно-точно вступите в НАТО, обіцяємо.
А от хто красунчик у цьому всьому – так це Марк Рютте. Так вишукано пропітляти між неадекватами, противниками підтримки України та нашими симпатиками – це геніально. Екстра-клас міжнародної політики. Мистецтво смажити лід.
Аплодую.
Автор: Костянтин Корсун, експерт з кібербезпеки. У 2000-2005 заступник керівника відділу боротьби з комп’ютерною злочинністю при Департаменті контррозвідки СБУ. Засновник та перший керівник CERT-UA. Колишній директор та співзасновник української кібер-компанії; сторінка автора у Фейсбук