У 1870 році очільник Олександрійської земської управи, правник і дієвець Іван Горонович виніс на розгляд Олександрійського земства цікавий проєкт. У ньому він закликав земство підтримати ідею про перенесення проведення губернських земських зібрань зі “столичного” Херсону до Єлисаветграда (нині – Кропивницький) або до Одеси.
Олександрієць Горонович пояснював таку пропозицію тим, що для участі у губернських зібраннях гласним потрібно долати тривалий шлях до губернського міста у найменш сприятливу пору року “по дуже незручній дорозі”.
Подорож до Херсону за словами Гороновича
справжній екзамен кожному як щодо збереження здоров’я,
так і щодо збереження грошей,
життя у губернському місті передбачає значні витрати та сполучене з численними незручностями.
На думку Гороновича згадані транспортні та побутові негаразди змушують земських гласних від регіонів відмовлятись від участі у представницькому органі губернії.
Перенесення губернських зібрань у Єлисаветград, Горонович пояснював “центральним” розташуванням міста.
Як резервний варіант пропонувалось перенести засідання земства губернії в Одесу. Принаймні, до цього міста можна дістатись з різних куточків Херсонщини залізницею.
Пропозиція Гороновича була схвалена 10 вересня 1870 року Олександрійським земським зібранням одноголосно. Взагалі, одностайність земських гласних з будь-яких питань була рідкісним явищем.
В листопаді цього ж року Херсонське земське зібрання розглянуло подання і ухвалило залишити його “без наслідків”.
Проте ідея Гороновича була, мабуть, не безпідставною. За вісім років вже Херсонська губернська управа клопотала про ще кардинальніше рішення: не просто перенесення зібрань земців, а про переведення губернського міста в Одесу. Губернатор, реагуючи на це звернення роз’яснив – імперський уряд вважає за потрібне залишити клопотання без руху. Тобто проігнорувати її.
Тільки з утворенням Кіровоградської області, землі більшої частини історичного Задніпровя та прилеглих земель центральноукраїнського регіону були знову об’єднані в одну адміністративно-територіальну одиницю. Сталось це 10 січня 1939 року після численних невдалих “географічно-політичних” експериментів радянської влади.