Ще кілька місяців тому Дональд Трамп впевнено виступав перед своїми прихильниками, вигукуючи зі сцени: «Я зупиню цю війну за 24 години!» Він малював себе в образі майстра закулісної дипломатії, здатного примусити Путіна і Зеленського до перемовин. Проте за останні тижні його риторика зазнала кардинальних змін.
Нові заяви Трампа: “Це не моя війна”
У квітні 2025 року Трамп публічно заявив: «Це не моя війна. Це війна Байдена. Вона не мала б статися, якби я залишався президентом». Тобто, фактично, він сам усунув себе від відповідальності й навіть бажання впливати на ситуацію.
Що змінилось?
Політичний тиск. Республіканська партія розділена: частина виступає за підтримку України, частина — за ізоляціонізм. Трамп намагається балансувати між цими таборами.
Невдача з наративом “миротворця”. Попри гучні заяви, він не надав жодного реального плану чи дипломатичної ініціативи. Його “24 години” виявились лише популістським слоганом.
Небажання конфронтувати з Путіним. Трамп продовжує уникати прямих звинувачень Росії. Для нього Путін не є агресором, а “партнером для перемовин”, що в корені спотворює природу цієї війни.
Путін — не суб’єкт, а інструмент
Трамп, схоже, так і не зрозумів: домовлятись з Путіним — все одно, що домовлятись з лялькою, за ниточки якої смикають системи ФСБ, РПЦ, військово-промисловий комплекс і корумповані еліти. Це не людина, яка ухвалює незалежні рішення, це — виконавець сценарію.
Цинізм та втеча з теми
Теперішня позиція Трампа — це спроба втекти від зобов’язань. Його гасло змінилось з “Я зупиню війну” на “Це не моя справа”. Це слабкість. Це цинізм. І це сигнал всім, хто ще сподівається, що хтось “ззовні” вирішить українську війну за нас: ніхто не прийде. Ми — єдині, хто здатен вистояти.
А єдине, що наразі реально робить Трамп — це, перш ніж утекти з тонучого корабля своїх переговорів і обіцянок, намагається якнайсильніше обібрати і без того розбиту Україну. Що не додає йому ані честі, ані політичної гідності. Та й загалом — це виставляє Америку обличчям в рясь: обікрасти тих, кому ти навіть не зміг допомогти — ну, так собі історія успіху.
Сімсони знали, що дід себе обнулить.
Сергій Суханов в мережі Фейсбук