Є речі, які ми ніколи не змінимо красивими словами чи розумним одягом. Якщо ви турбуєтеся про ці речі, вам слід зрозуміти, звідки виходить тактика Трампа. Із Росії.
Той факт, що військова допомога Україні могла бути скорочена ще до зустрічі Зеленського з Трампом в Овальному кабінеті і тільки потім відновлена, має бути прикладом нинішнього способу мислення у Вашингтоні.
Трамп прагне зближення з Путіним. Путін попросив поступок, і поступки пообіцяли. Можливо, ми не знаємо всього обсягу цих обіцянок, але ми маємо бути готовими до всього.
Суверенітет України, військова підтримка, гарантії безпеки та політичне майбутнє вже могли бути передані в обмін на союз із Росією, якого добивається Трамп.
Але оскільки відкритий продаж Путіну виглядає політично неприйнятним, адміністрація використовуватиме будь-які засоби, щоби замести сліди.
Як людина, яка виросла в Литві 1990-х років, я добре пам’ятаю, як старші діти із сусідньої російської школи чекали нас на шляху до класу. Якщо вони вирішували вас побити, то знаходили для цього привід. Що б ви не зробили, вони б обов’язково зробили це.
Це нагадує мені старий російський тюремний анекдот. Одна людина просить у іншої цигарку. Той каже, що він не має.
⁃ А у вас прикурити не знайдеться?
⁃ Ні, я не курю.
Перший зітхає, потім б’є його.
⁃ Чому? – Запитує побитий.
⁃ Тому що на тобі немає шапки.
Так було на вулицях. Якщо ти мав цигарку, вони її забирали. Якщо ти мав гроші, вони їх забирали. Якщо ти нічого не давав, то вони били тебе просто так. Правильної відповіді не існувало, бо справа була не в цигарках, не в грошах, не в шапці. Йшлося про владу.
І якщо ти хотів вижити, то мусив діяти відповідно. Якщо ти міг битися, ти бився. Якщо не міг битися, ти уникав їхньої території. А якщо не міг уникнути, то стежив, щоб не залишитися одному.
Не варто думати, що шапка, цигарки чи гроші врятують тебе. У цьому й полягала помилка тих, хто не розумів правил: вони кидали все і їх все одно били. Тому що російський бандит зупиняється лише тоді, коли йому кидають виклик.
І та сама логіка діє не лише на вулицях, а й у геополітиці.
⁃ Підпишіть цю угоду на мінералах.
⁃ Добре.
⁃ Ну… тоді ми вас ударимо, тому що ви не одягли костюм.
Справа не в корисних копалинах, не у виборах, не в чомусь ще.
Справа у підпорядкуванні.
Так було у 1939 році, коли Радянський Союз підписав з Литвою пакт про взаємодопомогу та розмістив у нашій країні 20 000 солдатів. Через рік Радянський Союз заявив, що стався «інцидент» за участю деяких радянських солдатів. Це стало приводом для ультиматуму.
Совєти вимагали відставки уряду Литви протягом 48 годин або здачі в окупацію. Але в той час, коли міністр закордонних справ отримав цей ультиматум, радянські сили вторгнення вже підходили до нашого кордону. Окупація була доконаним фактом.
Тоді ми ще не знали, що все це було заздалегідь узгоджено в секретному пакті Молотова-Ріббентропа.
Сьогодні ми не маємо виправдання для такої наївності. Можна з упевненістю сказати, що пакт Трампа-Путіна вже існує, і ми маємо діяти відповідно.»
✍️ Габріелюс Ландсбергіс