Давайте подивимося на прикладі вступу України до Альянсу. Щоб не допустити Україну в НАТО, достатнім виявилося завести туди пару «троянських коней», які ні за яких умов не проголосують за її членство в цій організації. На сьогодні роль таких «коней» виконують Орбан і Фіцо (до них приєднався Трамп, але то окрема історія). Угорщина і Словаччина офіційно – члени НАТО, а по факту є ретрансляторами путінської політики і працюють не на інтереси Альянсу, а виключно на інтереси росії.
Росія відкрито вважає НАТО своїм ворогом, навіть проголошує, що веде війну не з Україною, а з НАТО. Тобто, в складі НАТО перебувають два союзника росії – ворога Альянсу. Союзник ворога – це той же ворог. Чому НАТО не викидає зі свого складу цих ренегатів? Про який дух солідарності усередині Альянсу може йти мова при наявності серед його членів зрадників?
Окреме питання, як росії вдалося залучити до своєї підтримки цих продажних шкур, але з тих пір, як людство вигадало гроші, це можна не обговорювати. Купували по всьому світу собі союзників, купують і далі купуватимуть, поки гроші є. А цього добра у них, на жаль, навалом.
Головною перевагою НАТО вважають ст. 5 Північноатлантичного договору – принцип колективної оборони, який полягає в тому, що напад на будь-яку з держав – членів Альянсу розглядається як напад на них усіх. Єдиний раз за всю історію НАТО цей принцип було застосовано після терористичних нападів 11 вересня 2001 року проти Сполучених Штатів Америки. Проте рішення щодо застосування 5 статті НАТО ухвалюється після консультацій між учасниками Альянсу. А що заважатиме двом сучасним союзникам росії в складі НАТО заблокувати таке рішення? Навіть якщо станеться диво і Україна стане членом Альянсу? Ми знову лишимось сам на сам з агресором?
Може, не варто вперто декларувати своє бажання вступити до організації, яка на сьогодні є недієздатною?
Може, час створити якийсь інший Альянс з державами, які реально здатні і готові забезпечити власну колективну безпеку? Архітектура такого Альянсу вже вимальовується. А от архітектора, на жаль, поки не видно…
Віктор Делюрман в мережі Фейсбук