Article information
- Author,Святослав Хоменко
Президент Володимир Зеленський в суботу підписав низку указів про звільнення та призначення послів. Серед звільнених – чи не найбільш публічний український дипломат, представник України в ООН Сергій Кислиця, Андрій Мельник, якого, напевне, досі незлим тихим словом згадують у Берліні та посол у Китаї Павло Рябікін.
Йдеться про планові ротації дипломатичного корпусу: ці кадрові рішення анонсувалися Зеленським заздалегідь.
“Ми готуємо посилення нашої команди – команди України. Зовнішньополітична робота наступного року буде ще більш напруженою, ніж цьогоріч, і має бути сильною. Наступний рік повинен стати часом встановлення миру – надійного миру”, – зокрема, говорив президент України у зверненні від 16 грудня.
Найближчими днями очікуються нові укази про звільнення та призначення голів дипломатичних місій. Загалом, за даними ВВС, йтиметься про заміну близько тридцяти послів – це приблизно третина від всіх українських дипломатів найвищого рівня.
Напевно, найрезонанснішим із суботніх указів є звільнення постійного представника України при ООН Сергія Кислиці. Його крісло в системі МЗС називають “електричним”: за службовими обов’язками він регулярно висловлює позицію України на найвищому планетарному форумі, який останніми роками, м’яко кажучи, не вирізняється особливою ефективністю у виконанні своєї головної функції – запобіганні та вирішенні конфліктів у сучасному світі.
Читайте:
Сергій Кислиця: “Вся російська місія в ООН – це серпентарій, розвідники і шпигуни”
Засідання Радбезу ООН з української тематики завдяки емоційності Кислиці часто сприймаються у Києві як своєрідні поєдинки між ним та його російським візаві Василем Небензею. Відставка Кислиці – це планова ротація. За даними ВВС, найближчим часом його призначать заступником глави МЗС Андрія Сибіги.
Указ про призначення наступника Кислиці поки не опубліковали, але у п’ятничному зверненні Володимир Зеленський назвав його прізвище.
До Нью-Йорка поїде ще один дуже відомий український дипломат – Андрій Мельник. Він здобув славу жорсткого захисника інтересів України, який не обирав слів у своїх дискусіях з владою країни перебування, на посаді посла в Німеччині.
У травні 2022 року він назвав канцлера Олафа Шольца “ліверною ковбасою” за його відмову відвідати Київ – цей німецький фразеологізм означає людину, яка прикидається незаслужено ображеною. Минулого літа Мельника призначили послом у непросту для України Бразилію, проте, там дипломат явно не знайшов себе. І тепер, якщо указ Зеленського про його призначення в ООН з’явиться на президентському сайті, він отримає можливість демонструвати своє красномовство з найвищої трибуни у світі.
Внаслідок ще одного суботнього указу пост посла України у Словенії залишить генерал Андрій Таран. Його призначення на цю посаду у травні 2022 року викликало низку критичних коментарів в українській пресі.
Перед від’їздом до Любляни, до листопада 2021 року, Таран обіймав посаду міністра оборони України. У цей період низка спостерігачів говорила про дисфункціональність сектору безпеки та оборони України через зрив виконання державного оборонного замовлення, а також особистий конфлікт Тарана з тодішнім головнокомандувачем ЗСУ Русланом Хомчаком.
Призначення Тарана послом у Словенії називали суто політичним “подарунком” влади своєму союзнику. Замінить Тарана в Любляні Петро Бешта, який до цього дня обіймав посаду посла України в Литві.
Ще одне знакове кадрове рішення – звільнення посла України у Китаї. Офіційний Київ довго визначався з кандидатурою свого представника в одній із ключових країн світу: після смерті посла Сергія Камишева в лютому 2021 року ця посада залишалася вакантною понад два роки, у тому числі й понад рік після початку повномасштабної агресії Росії проти України.
За загальним визнанням, призначений у квітні 2023 року колишній міністр стратегічних галузей промисловості та голова Державної митної служби Павло Рябікін не зміг ані завадити тісному зближенню Пекіна з Москвою, ані встановити належний рівень відносин між Києвом та Пекіном.
Утім, багато спостерігачів сумніваються, що ці завдання за нинішніх обставин взагалі можна виконати. Так чи інакше, прізвище нового посла України в Китаї після відставки Рябікіна залишається невідомим.
Нарешті окремим указом Володимир Зеленський скасував власний лютневий указ про призначення Еміне Джапарової представницею України при міжнародних організаціях у Відні.
Колишня перша заступниця глави МЗС, Джапарова була натхненницею та організаторкою “Кримської платформи”, брала активну участь у поверненні в Україну “скіфського золота”, відповідала за співпрацю України з ЮНЕСКО.
Проте влітку цього року вона потрапила у скандал: журналісти звинуватили Джапарову в тому, що вона сприяла нібито незаконному виїзду за кордон своєму чоловікові, колишньому співвласнику “Приватбанку” Геннадію Боголюбову. Джапарова відкинула звинувачення на свою адресу і заявила, що залишає систему МЗС.
Найважливішим із указів про призначення послів є, мабуть, закінчення тривалої епопеї Федора Шандора. Етнічний угорець, доктор соціологічних наук, професор Ужгородського університету, він у лютому 2022 року добровільно пішов до ЗСУ, а після нічних чергувань на передовій читав лекції своїм студентам, за що став відомим на всю країну як “професор з окопів”.
Саме його Володимир Зеленський вирішив призначити послом України в Угорщині – мабуть найпроблемнішої для Києва країни Євросоюзу. Будапешт проти цього не заперечував: більше того, угорські ЗМІ ще у серпні минулого року повідомили, що голова тамтешнього МЗС Петер Сійярто затвердив кандидатуру Шандора, а сам майбутній посол заявив “Суспільному”, що очікує на публікацію указу про своє призначення протягом тижня. В результаті тиждень розтягнувся майже на півтора роки.
Читайте:
Лекції під обстрілами. Як ужгородський професор викладає з окопів
Ще одним указом Зеленським призначив Вячеслава Яцюка, колишнього посла України в Норвегії, посланцем до Руанди – раніше в цій країні не було українського посольства, і це призначення можна сприймати як підтвердження обіцянок Києва звертати повернутися обличчям до “Глобального Півдня”.
У п’ятничному зверненні Володимир Зеленський згадував про ще два призначення послів, які наразі не знайшли свого відображення в указах на президентському сайті.
За словами українського лідера, послом у Туреччині стане Наріман Джелял – заступник голови Меджлісу кримськотатарського народу, який провів майже три роки у російських тюрмах.
Керівницею представництва України при НАТО, пообіцяв Зеленський, стане Альона Гетьманчук – одна з найавторитетніших експерток-міжнародниць в Україні, переконана прихильниця членства України у Північноатлантичному альянсі.
Ані перелік інших посольств України, у яких замінять керівників, ані прізвища нових послів поки не відомі. Зі своїх джерел ВВС вдалося дізнатися, що Київ відмовиться від озвученого у березні цього року рішення призначити послом у Молдові колишнього секретаря РНБО Олексія Данілова. Ходять чутки і про майбутнє призначення колишнього генпрокурора Андрія Костіна послом у Нідерландах.
Проте головна дипломатична інтрига – це доля крісла посла України в США. З одного боку, роботу нинішнього голови місії Оксани Маркарової у Києві оцінюють в цілому непогано: їй, попри всі супутні труднощі, вдавалося підтримувати динаміку у відносинах між Україною та Штатами на належному рівні.
Доходило до того, що за час роботи Маркарової у Вашингтоні її кілька разів називали ймовірною заміною нинішнього прем’єра Дениса Шмигаля. З іншого боку, під час американської президентської передвиборчої кампанії Маркарова потрапила в епіцентр скандалу з візитом Володимира Зеленського на фабрику по виробництву боєприпасів у Скрентоні, рідному місті Джо Байдена – республіканці сприйняли цей захід як передвиборче підігрування чинному голові держави.
Спікер Палати представників, республіканець Майк Джонсон тоді у відкритому листі вимагав від української влади негайно відправити Маркарову у відставку. Скандал начебто вдалося зам’яти, але з урахуванням того, що традиційно саме посли іноземних держав представляють свою батьківщину на інавгурації новообраного президента (а також що Маркарова перебуває на посаді вже майже чотири роки, і Київ цілком може подумувати про її планову заміну), її ротація може бути цілком логічною.
В Офісі президента України відмовилися коментувати це питання, проте запевнили, що нинішня серія послівських ротацій не зачепить Оксану Маркарову.