Виверження вулкана – це викидання з вулканічного отвору на земну поверхню лави та газів.
Визначити, коли може статися виверження, та ще й з руйнівними наслідками, – важко, особливо якщо вулкан дрімає протягом багатьох років.
Однак науковці шукають певні ознаки та тенденції, щоб зробити прогноз. Тож, наскільки такі прогнози є точними?
Науковці стежать за активністю вулканів, враховуючи:
- землетруси,
- викиди газів,
- наповнення магматичної камери.
Наприклад, якщо вчені фіксують інтенсивний рух вулканічного газу або підземні поштовхи, це може бути ознакою виверження.
Однак коли саме буде виверження – за годину, місяць чи пізніше – залежить від конкретного вулкана.
Чим більше даних у вулканологів про конкретний вулкан, тим краще вони зможуть передбачити його поведінку і ймовірність виверження.
Більшість вулканів демонструють ці ознаки протягом тижнів або місяців до виверження, але деякі виверження відбуваються раптово і несподівано.
У червні 1991 року почалося виверження вулкана Пінатубо на Філіппінах. Про це знали заздалегідь, тому тисячі людей евакуювали. Було врятовано близько 5 тисяч життів.
Виверження передбачили Геологічна служба США і Філіппінський інститут вулканології і сейсмології.
Вони зафіксували зростання вулканічної активності приблизно за 10 тижнів до серії невеликих вивержень і попереджали владу про необхідність евакуації.
Це було одне з найбільших вивержень минулого століття.
Іноді виверження відбувається раптово, як це було 2014 року з вулканом Онтаке в Японії.
Були випадки, коли людей вивозили без будь-якої потреби, а виверження не було.
Ефективність національних агенцій з моніторингу вулканічної активності залежить від рівня фінансування і досвіду фахівців.
Нова Зеландія – один зі світових лідерів у цій галузі й допомагає країнам, що розвиваються, наприклад тихоокеанському острову Вануату, в прогнозуванні вивержень.
Для моніторингу вулканічної активності новозеландські сейсмологи застосовують системи GPS, високотехнологічні датчики і дрони, а також залучають моніторингові групи.
Бен Кеннеді, вулканолог з Кентерберійського університету в Новій Зеландії, каже, що вони “постійно удосконалюють” системи прогнозування.
“Якщо порівнювати з землетрусами, ми набагато краще прогнозуємо виверження вулканів, ніж великі тектонічні зсуви”, – каже він.