Прочитавши цю статтю The New York Times, я проплакала півгодини.
Все раптом стало ясно, як Божий день.
Стало ясно, чому США ніколи не дозволять нам перемогти у цій війні. Чому ніколи не дадуть достатньо зброї для того, щоб Україна могла атакувати, а тільки захищатися.
Чому півтора роки зволікали з Ф-16, придумуючи якусь хрінь про те, що наші пілоти недостатньо знають англійську, в той час як французи за півроку вже навчили наших і англійській, і французькій, і керуванню “Міражами”.
Стало ясно, якої глибини та срака, в якій ми опинилися.
Стаття називається “Момент Армагеддону для Байдена: коли застосування ядерної зброї в Україні здавалося можливим”.
Це сталося 6 жовтня 2022 року.
Україна тоді була на найвищій вершині своєї військової потужності. Вже тривало звільнення Херсона, а якраз 6 жовтня почався контрнаступ на Харківщині, коли ЗСУ блискавично вибили звідти російські війська.
Байден тоді у вузькому колі своїх кентів повідомив, що розвідка йому принесла перехоплені розмови росіян, які обговорюють можливість скинути на Україну тактичну ядерну бомбу.
Так, цей старий дід виріс і сформувався як політик в часи холодної війни і Кубинської кризи.
Він має ірраціональний страх перед ядерною зброєю.
На жаль. На жаль для нас всіх.
Що за розмови вели росіяни? Цитую:
“Деякі з них були просто «різними формами балаканини». Але в деяких брали участь підрозділи, які мали відповідати за переміщення або розгортання зброї. Найбільш тривожна з перехоплених розмов: один із найвищих російських військових командирів прямо обговорював логістику підриву зброї на полі бою”.
При цьому, наголошую, це були просто розмови, і як сказано в статті: “НА ЩАСТЯ, як повідомила Байдену розвідка, не було жодних доказів переміщення зброї”.
Я пояснюю: так просто не можна застосувати ядерну зброю, спочатку має відбутися десь 60 мільйонів різних рухів і метушні, починаючи від заміни якоїсь навколоуранової капсули, до переміщення поїздів від тих локацій, де вона знаходиться десь в Сибіру — і це триває довго і бачать всі супутники всього світу.
В той час не було нічого, крім розмов. Нічого.
ЦРУ сказала Байдену таке:
– Понімаєте, якщо українці будуть і далі такі успішні в наступі, то імовірність застосування ядерної зброї росією ЗРОСТЕ ДО 50%.
скаблть, скільки це — 50%? Ви ж розумієте, що 50% – це просто або так, або ні?
Але Байдену цього було достатньо, щоб всратися.
– У нас є хлопець, якого я досить добре знаю, — сказав він про путіна. – Він не жартує, коли говорить про потенційне використання тактичної ядерної зброї, біологічної чи хімічної зброї, тому що його армія, можна сказати, значно відстає.
І, як пише NYT, “відтоді перевага на полі бою кардинально змінилася, і українці більше ніколи не були такими успішними, як тієї осені”.
Почалася “нова ера”, як називає це автор статті.
Бо США перестали нам давати зброю.
Цей хитрожопий стратег розробив стратегію: давати Україні стільки зброї, скільки треба для захисту. Все.
Залужний у той час мав намір звільняти Запорізьку область і прорватися до Азовського моря і до Криму. Все про що він просив — про додаткові 90 гаубиць.
США не дали.
Україна готувала контрнаступ, пам’ятаєте? США навмисно не давали зброю для цього контрнаступу, навмисно затягували, придумували якісь відмазки — це тягнулося майже рік.
Та ще й “випадкові” витоки інформації з Пентагону потрапляли в медіа — куди, як і коли Україна збирається контрнаступати.
За цей рік росіяни окопалися максимально, три лінії оборони. Які вже прорвати було нереально.
Вони зірвали наш контрнаступ навмисно.
“Це ядерний парадокс, — прокоментував генерал Марк Міллі, тоді начальник Об’єднаних штабів США, а нині на пенсії. – Чим успішнішими будуть українці у витісненні російського вторгнення, тим більша ймовірність, що путін буде погрожувати використати (ядерну) бомбу — або справді використає”.
Що вони зробили тоді, в жовтні 2022-го (зацініть ступінь обісраності):
Блінкен дзвонив Лаврову, міністр оборони Ллойд Остін дзвонив Шойгу, Салліван дзвонив Наришкіну. А Олаф Шольц, не багато не мало, поїхав у Пекін на зустріч з Сі Цзіньпіном і вговорив його зробити гучну і публічну заяву, що використання ядерної зброї — це ой-ой-ой і ні в якому разі не можна.
Я пам’ятаю ту заяву Сі Цзіньпіна, яка тоді незрозуміло чого була сказана — тепер зрозуміло.
Крім цього всього, глава ЦРУ Вільям Бернс поїхав вживу побачитися з Наришкіним у середині листопада 2022 року.
І строго йому сказав, що якщо росія застосує ядерну зброю, то США моментально знищать – звичайною зброєю – всі російські війська на території України і “війна закінчиться за два дні”.
Тобто, щоб ви розуміли, США можуть це зробити в будь-який момент, але не роблять, бо…
Так воно відтоді й пішло. США роблять вигляд, що дають нам зброю, а самі пильно стежать, щоб ми нею воювали так, щоб в росії не склалося неприємне враження, що українці перемагають.
Здається, будь-яка мисляча людина після Курської операції зрозуміла б, що ніякої ядерної зброї не буде. Але не Байден.
Знаєте, чому не буде? Ніколи не буде. Точно не буде. Бо путін найбільше у світі боїться за своє життя. Якщо він застосує ядерну зброю — він перетвориться на міжнародного злочинця і де факто, і де юре, без жодних варіантів.
Будь-які спецслужби його зможуть ліквідувати так само, як Бен Ладена.
Для нього назавжди буде все втрачено, і він це знає.
Всі ці ядерні погрози — просто блеф, розрахований на слабких, наляканих людей без гордості й без амбіцій. І як шкода, що адміністрація Байдена — це зборище саме таких людей.
– We are fucked up, – сказав про себе і Байден, якщо ви читали попередній пост.
Так, я знаю, Трамп — ще той козляра, і зараз його перемога ще більше погіршить ситуацію, бо він реально збирається змусити Україну відмовитися від окупованих територій.
Але я не можу собі уявити, щоб Трамп привселюдно всирався від страху перед путіним.
Прихід Байдена на пост президента США — це найгірше, що могло трапитися з Україною. На мою суб’єктивну думку.
Надія Паливода