21 вересня мав честь виступати перед учасниками школи Ayn Rand Center Ukraine у Києві «Індивідуалізм сучасності». Тема мого виступу «Капіталізм: гармонія безпеки, ефективності, етики та свободи. Результати відмови України та світу від капіталізму».
Капіталізм – це система добровільного, децентралізованого прийняття економічних рішень споживачами, інвесторами та підприємцями у межах іх приватної власності для досягнення суб’єктивних цілей у системі відкритої конкуренції та міжнародного розподілу праці.
Капіталізм – це система, в якій має місце: 1) особиста свобода, 2) політична свобода, 3) громадянська свобода, 4) єкономічна свобода, 5) державні витрати max 25% ВВП.
Особиста, політична, громадянська свобода є у 83 країнах світу (Freedom House). У них живе лише 20% населення Землі. Економічна свобода є (free and mostly free countries) у 26 країнах (13% світу). Державні витрати max 25% ВВП є лише у п’яти країнах, які політично і економічно вільні.
Капіталізм сьогодні – це: 5 країн (2,5% світу). У цих країнах живе 1,2% населення Землі. Вони виробляють $3,37 трлн., 3,2% ВВП світу.
Ось у чому аморальність соціалізму та Держави загального інтервенціонізму. Він породжує бідність, безробіття, бардак, бюрократія, безвольність, безсовісність, болість и брак.
Ось факти:
1) в середньому в капіталістичних країнах (вільні та переважно економічно вільні країни) люди заробляють у 7 разів більше, ніж у соціалістичних, захоплених Левіафаном.
2) У капіталістичних країнах ризик потрапити до зони екстремальної бідності в 40 разів більший, ніж у соціалістичних, захоплених Левіафаном.
3) У капіталістичних країнах 10% найбідніших заробляють у 8,3 рази більше, ніж 10% найбідніших у соціалістичних, захоплених Левіафаном.
4) У капіталістичних країнах майже вчетверо більше охоплення населення соціальними програмами, ніж у соціалістичних, захоплених Левіафаном.
5) У капіталістичних країнах люди працюють на 20% менше, ніж у соціалістичних, захоплених Левіафаном, а отримують у рази більше (2125 годин проти 1751 годин).
6) У соціалістичних, захоплених Левіафаном країнах діти працюють у 2,5 рази частіше (27% проти 11%), ніж у капіталістичних.
7) Люди в капіталістичних країнах живуть на 15,5 років більше, ніж у соціалістичних, захоплених Левіафаном (79,9 років проти 64,4 року).
8) Дитяча смертність у соціалістичних, захоплених Левіафаном країнах у 8,9 разів більша, ніж у капіталістичних країнах.
9) У капіталістичних країнах задоволення життям (оцінка самих людей) на 35% більше, ніж у соціалістичних, захоплених Левіафаном країнах.
10) У соціалістичних, захоплених Левіафаном країнах у 2,5 рази більше людей відчуває ризики, пов’язані з поганої якості повітря, ніж у капіталістичних країнах.
11) У капіталістичних країнах значення індексу екологічної ефективності на 60% більше, ніж у соціалістичних, захоплених Левіафаном країнах.
12) У соціалістичних, захоплених Левіафаном країнах смертність від конфліктів у 143 рази більша, ніж у капіталістичних (4.51 на 100 тисяч населення проти 0,03).
13) У капіталістичних країнах люди вдвічі більше схильні довіряти іншим людям, ніж у соціалістичних, захоплених Левіафаном країнах (36% проти 18%).
14) У капіталістичних країнах інститути демократії у 23,5 рази міцніші та якісніші, ніж у соціалістичних, захоплених Левіафаном країнах.
15) У капіталістичних країнах показники сприйняття корупції (її менше) у 2,5 рази кращі, ніж у соціалістичних, захоплених Левіафаном країнах.
Ці 15 висновків, а також інші спостереження та висновки, які зробив Fraser Institute у чудовій доповіді «Economic Freedom: What Is It? How Is It Measured? And How Does It Affect Our Lives?» (публікація 19.09.2024) https://www.fraserinstitute.org/sites/default/files/economic-freedom-what-is-it-how-is-it-measured.pdf дозволяють зробити теоретично обґрунтований, історично підтверджений висновок: «Капіталізм – це найкраща моральна, ефективна, якісна, гуманна система в історії людства».
На жаль, для українців вона залишається невідомою та не ідеалом. Ці висновки зроблено з урахуванням аналізу даних із 150 -165 країн світу протягом десятиліть. Прихильники, жерці та пропагандисти соціалізму та Держави загального інтервенціонізму не можуть подати подібні аргументи та факти на користь своєї моделі, тому що вони не існують у природі.
Справжній капіталізм, як і раніше, невідомий в Україні, бо цим терміном постійно зловживають. Його шельмують, дискредитують, використовують абияк. Вороги свободи, тобто капіталізму, спеціально вводять людей в оману, лякаючи їх різними страшилками (бідність, експлуатація, несправедливість, бандитизм, беззаконня і т.д.). Насправді аморальності, гріхів, порушення прав і свобод людей у соціалістичних, захоплених Левіафаном країнах у рази більше.
Для більшості українців капіталізм не є ідеалом, тому що через якість та зміст навчального процесів у школах та університетах, через хайпожорство та гонитву за скандалами, кліками, лайками громадських інфлуенсерів та політиків, вони не знають ні теорію, ні практику справжнього капіталізму . “Капіталізм: невідомий ідеал” Айн Ренд читали одиниці. «Людську діяльність» та «Соціалізм» Л. фон Мізеса читали одиниці.
Книгу Дж. Різмана «Капіталізм: трактат про економіку» читали одиниці. “Право, законодавство і свобода”, “Дорогу до рабства” Ф. фон Хайєка читали одиниці. На випаленій марксизмом, постмодернізмом, містицизмом, теорією та філософією Держави загального інтервенціонізму не може сформуватися думка та переконання, що капіталізм – це ідеал. Україні потрібне глибоке, системне перезавантаження інтелектуального, філософського та економічного поля.
Все буде Україна, коли вона стане вільною та капіталістичною, коли капіталізм стане для неї відомим та бажаним ідеалом.
Ярослав Романчук
Джерело: https://censor.net/ua/b3511262