В кулуарах ходять розмови, що планується звільнення Кирила Буданова.
Ситуація стара як світ, причини ті самі:
– високий рівень довіри населення до очільника ГУР
– великий його вплив на заході серед наших партнерів
– хороша репутація головного розвідника серед військових
Звісно, така сильна фігура становить неабияку конкуренцію на топ-рівні політикуму.
Проте якщо говорити суто з військової точки зору, то така втрата для воєнної розвідки країни буде катастрофічною.
Вплив ГУР на хід війни зараз важко переоцінити – і в більшій мірі завдяки їх щоденній диверсійній роботі на території ворога. Варто згадати і критичні втрати ворожого флоту в Чорному морі, і численні атаки по нафтопереробній інфраструктурі, знищення техніки військово-повітряних сил. І це не просто демонстрація сили і деморалізація супротивника (хоча й у великій мірі вони). Це реальний негативний вплив на боєздатність сил рф.
Те що стала можливою операція в курській області – результат кропіткої, довгої і поєднаної з великим ризиком роботи спецпризначенців ГУР.
А власне цей напрямок диверсійної роботи став таким активним в українській розвідці лише тому, що її очільник має неабиякий власний бойовий досвід і дуже часто долучається особисто до планування та виконання операцій. Це може підтвердити кожен навіть рядовий боєць ГУР.
Ну і не забуваємо про Близький Схід. Український МОССАД це вже не фантастика а реальність.
Знищення вагнерівців у Судані, філігранна ліквідація ворогів на їх території, знищення виробництва дронів в Сирії – це лише ті гучні операції, про які ми знаємо зі ЗМІ. Можна тільки гадати, скільки мовчазних подвигів залишається за кадром. І це результат досвіду, експертизи та волі ключової людини в ГУР.
Декому треба все ж таки зробити вибір – влада або Україна. Війна ще не виграна, ситуація важка і визначення з пріоритетами наразі є питанням критичним.
Володимир Фомічов
Джерело: https://censor.net/ua/b3510977