Про накипівше!!!
Чи була демобілізація у Другу світову війну? Так, була, але через деякий час після закінчення війни, іноді, через місяць, іноді через рік.
Чому, спитаєте ви, не проводилась демобілізація через 2-3 роки після мобілізації? Тому що в умовах ведення бойових дій так не робиться!
Що буде, якщо демобілізувати загартованих солдатів, на досвіді яких тримається взвод, рота, опорнік та і загалом лінія фронту. Відповідь проста, все розвалиться. І це не прихоть керівництва держави чи збройних сил, це реалії війни, яку ми ведемо. Після учебки звичайно всі «матьорі воїни», але справжнє навчання проходить в окопі, під керівництвом бувалих і знаючих практиків.
Зрозуміло, що військовослужбовці безперервно воюють більше двох з половиною років… виснажені, втомлені, але ж не всі вимагають демобілізацію! Здебільшого наші захисники прагнуть відпустки-перепочинку і знову повернутись до побратимів.
Однак, рішення про демобілізацію прийняли жінки та матері солдатів та офіцерів, і розпочали завзяту кампанію з вимогами «негайної демобілізації». Їх прагнення зрозумілі, але вони тепер стають все більш політизованішими. Так, за переконанням лідерів окремих політичних сил, партія, яка вирішить питання демобілізації, і має отримати свої політичні дивіденди у вигляді електоральної підтримки сімей військовослужбовців, тим самим виставивши в їх очах владу, яка спеціально цього не зробила – поганою))).
Але ця вся «політична суєта» ніяк не накладається на реалії війни!!! Прагнення жінок зрозумілі, але зараз має мобілізуватись вся країна, всі громадяни і демобілізація буде тільки після Перемоги, інакше, переможе пУТІН…