Article information
- Author,Дорош Світлана
- Role,ВВС Україна
Бруд з річок Сейм і Десна у Сумській та Чернігівській областях, що потрапив туди, імовірно, з Курської області Росії, найближчими днями може досягти Києва і потрапити до водозаборів у столиці. Така інформація шириться у медіа і соціальних мережах. Називалася навіть дата – 10-11 вересня забруднення дійде до Києва.
Проте в останні дні державні органи заявляють, що сподіваються зупинити органічне забруднення у Десні на Чернігівщині й не допустити його потрапляння у води Києва.
Чи є чого боятися киянам і як долають зараз наслідки екологічного лиха, ВВС Україна дізнавалася в державних органах і запитувала екологів.
Звідки органічний бруд
Кілька тижнів тому, коли у Сеймі на Сумщині побачили страшні плями бруду і масову загибель риби, одразу ж пролунали припущення, що йдеться про зумисне скидання нечистот на території Курської області РФ, де також протікає ріка Сейм.
“Ми припускаємо, що це було скидання з цукрового заводу у Курській області. Такий висновок робимо, проаналізувавши космічні знімки. Пішла чорна забруднена вода. (…) Ніяких хімічних, отруйних сполук у ній не виявили, лише органіку”, – розповідав виконувач голови Державної екологічної інспекції України Ігор Зубович. За його словами, фахівці виявили невідомі органічні сполуки, які поглинули кисень у воді, і саме це стало причиною масової загибелі риби.
Є й інша версія, її дотримуються в Київському еколого-культурному центрі: органічний бруд міг потрапити у води Сейму з підприємства на Курщині, де обробляють шкіру.
Як виглядав забруднений Сейм, розповідають очевидці.
“Запаху майже немає, поки я не почала чіпати дно – зразу пішов сморід, ніби з туалету… Багато трупиків раків, де-не-де суха рибка, багато черепашок на березі… І найголовніше – всюди зелений слиз, схожий на водорості, на перший погляд. Але то не вони. Всередині них чорна тягуча рідина, ніби розплавлена смола. Дно, коли його торкаєшся, стає чорним”, – писала три дні тому у фейсбуку Наталія Павленко-Воскресенська.
Загалом у Сумській області у Сеймі зібрали і поховали понад 12 тонн загиблої риби, ще вісім тонн у Чернігівській області у Десні.
Чернігівщина: рух забруднень уповільнився
Виконувач обов’язків мера Чернігова Олександр Ломако повідомив у понеділок, що вода в Десні біля Чернігова потемніла, також фіксується масовий замор риби, у деяких місцях біля річки відчувається “незначний неприємний запах”.
Водночас очільник міста нагадав, що Чернігів, як і Сумщина, не споживають воду з річок, бо забір відбувається з артезіанських свердловин. Тому загрози життю та здоров’ю містян немає, вважає Олександр Ломако. Водночас в області діє заборона на вилов риби і купання у Десні.
Щоб зупинити загибель риби та інших біоресурсів, тут почали насичувати воду киснем. Для цього встановили чотири компресори, протягли шланги у воду і цілодобово проводять аерацію.
“За результатами візуального спостереження зафіксовано зменшення замору водних біоресурсів”, – кажуть екоінспектори Чернігівської області.
За словами начальника обласної держекоінспекції Сергія Жука, в зоні аерації забруднення йде по дну Десни і не рухається в бік Чернігова та Києва вже чотири доби.
Це ж підтверджує очільниця міністерства захисту довкілля та природних ресурсів Світлана Гринчук, яка побувала на Чернігівщині.
“Ми бачимо, що дійсно рух забруднень сповільнився, а подекуди зупинився. Пляма місцями розпорошується, тобто, це вже не концентроване забруднення. Тому сподіваємося, що якщо воно і дійде до місць забору води в Київській області, то очисні споруди водоканалів впораються з цим забрудненням”, – сказала вона журналістам.
Водночас керівник Київського еколого-культурного центру Володимир Борейко каже, що у Десні відбувається також природна аерація, оскільки ця ріка відрізняється від Сейму. Десна повноводніша, швидша, холодніша, має водовороти, і саме тому швидше вода насичується киснем.
“Тобто, кисень туди пішов не завдяки міністерству і чиновникам, а передусім завдяки природі”, – каже він в інтерв’ю ВВС Україна.
Чого чекати Києву
Київводоканал постачає воду киянам з трьох джерел: 10% – з артезіанських свердловин, 30% – з Дніпра і найбільше 60% – з Десни. Саме тому у соціальних мережах ширилися загрозливі повідомлення про загрози для більшої частини Києва у разі, як органічний бруд по Десні наблизиться до Київщини.
Лунали заклики запасатися питною водою із супермаркетів і бюветів. Проте у Київводоканалі заспокоюють і кажуть, що ситуація під контролем.
“Поки що немає підстав для паніки – показники питної води у столиці залишаються в нормі. У разі погіршення показників у Десні технологічний процес водопідготовки буде негайно скоригований. За необхідності фахівці застосують відповідні реагенти, щоб гарантувати належний рівень очищення та безпеки води для споживачів”, – ідеться у заяві, поширеній 9 вересня.
Володимир Борейко із Київського еколого-культурного центру каже, що, можливо, у таких заходах не буде потреби, оскільки протяжність Десни до Києва становить із поворотами і зигзагами близько 200 кілометрів.
“Тобто, це 200 кілометрів природної аерації. Якщо це спрацює, то ця пляма органічного бруду буде “з’їдена” у річці, концентрація його суттєво зменшиться”, – пояснює еколог.
Фахівці кажуть також про те, що оскільки кияни отримують воду не лише з Десни, а система водопостачання є єдиною і “закільцьованою”, при потребі Київводоканал може перерозподілити забір води, зменшивши отримання її з Десни.