Для любого великого села, а тим паче містечка чи міста базар має значення, і не тільки економічне. А в Новоукраїнці місцева влада, яку очолює Олександр Корінний, якось цього недопетрала… Що їй це завадило зробити? Гора інших справ чи складні перетинання інтересів різних сторін? Ймовірно все в купі та ще й недорозвинені до потрібного рівня особисті якості керівника громади. Торгують, платять, ну тай ладно… Але проблеми, якщо не вирішені до кінця рано чи пізно спливають на поверхню. Все закулісне стало, як шило в мішку стало «надбанням» громади: торги, реорганізації, неузгодження, конфлікти інтересів, та роль окремих осіб з високих крісел. Фактично місто не мало у себе власного комунального рику, а тільки підживлювалася з того що було не в його власності. Комок проблем ріс і котився у бік міської влади. Згадали про відсутність на ринку води і вбиралень, чия земля під ринком і багато інших цікавих питань.
Зміна власника ринку та земельні питання спричинили локальний соціальний вибух у місті. А міський голова Корінний, бідненький, ні про що ніби і не відав… Сидів десь в цей час не то в Києві, не то в Стразбурзі, а місто залишене на призволяще починало «закіпати праведним гнівом». То ж народ пішов уже з проблемою до районної влади… А тим часом міського голову зловили на брехні, бо про все він знав , а тільки не втручався, вважаючи що все якось розсосеться, а можливо і мав якийсь власний інтерес..
Місті з’явилися навіть бігборди з вимогою до міського голови залишити своє владне крісло, владу громади заштормило позачерговими сесіями. Та вже була гласність і все те що на них відбувалося народ дивився і мережі інтернет. Сесія почалася виступом депутата облради Арсірія з вимогою до міського голови піти добровільно з посади, щоб припинити гармидер в Новоукраїнці. Майже три години виступів та розбірок не виглядало «мексиканським серіалом», але елементи «постановочної вистави» було чітко видно. Крім дев’ятнадцяти депутатів в сесійну залу завели вдвічі більше потрібних людей: вчителів, чиновників та інших залежних прихильників. От вони своєю «маячнею на підтримку мера» і розбавили концентрацію негараздів міста. Вчителька-пенсіонерка в червоному заявила, що не можна виставляти бігборди проти мера… бо їх читають діти. І взагалі не можна в соціальних мережах бунтувати. Отака от недитяча демократія пропонується місту…. Але виступаючі висловили версію що заради вояжів до Києва і Стразбурга нікуди з посади їх мер не піде( бо тоді це стане неможливим), а громада що його обирала йому … якось… не указ, бо все у нього(особисто) добре.
Так і закінчилася сесія не тріумфом мера, але все залишила як є: в бур’янах, смітниках, ямах та інших проблемах.
А ще пролунала новина від пана Корінного, що в Київ він їздив на зустріч і можливими інвесторами, які шукають місця і пропонують будувати цукрові заводи… А що мала Новоукраїнка до 2004 року і куди воно поділося? Залишився тільки міський топонім – «цукровий завод» та пустка. Отак і живе місто в порожній балаканині і проблемах. А хто у місті Новоукраїнка у всіх відношеннях «відповідає за базар»?
Максим Буцалюк