
Близько 800 тисяч українських чоловіків, що підлягають мобілізації, уникають призову. Вони “пішли у підпілля”, змінивши фактичну адресу проживання та влаштувавшись на роботу із “чорною” зарплатою, заявив Financial Times (FT) голова українського парламентського комітету з питань економічного розвитку Дмитро Наталуха. Він виступає за запровадження так званого “економічного бронювання”.
За його словами, після початку великої війни через мобілізацію та виїзд з України українські компанії втратили від 10% до 20% працівників, і в майбутньому кадрова ситуація стане ще гіршою.
“Дедалі більше підприємств закриватимуться просто тому, що не матимуть достатньо ресурсів для продовження роботи”, — вважає Наталуха.
Перехід такої кількості чоловіків на нелегальне становище провокує ТЦК націлитися на працівників промислових компаній, які працюють офіційно. А це, своєю чергою, загрожує Україні серйозною економічною кризою, розповів нардеп виданню.
На його думку, до кінця вересня ситуація може досягти критичної точки.
“Ви можете мобілізувати один мільйон людей, але якщо у вас немає ресурсів, щоб їх озброїти, то в цьому немає сенсу. Армія буде беззахисною, якщо економіка впаде”, – наголошує Наталуха.Підписуйтеся на нас у соцмережах
Як приклад FT наводить виробника безшовних труб і залізничної продукції “Інтерпайп”, визнаного стратегічним у металургійній галузі. На підприємстві від військової служби звільнили половину працівників.
Однак, як стверджує директор з персоналу “Інтерпайп” Віталій Пахомов, нині завод працює “на межі” через кадровий дефіцит, який на деяких ділянках виробництва сягає 25%.
Робітників, за його словами, забирають просто з автобусів дорогою на роботу, а біля воріт заводу були помічені автобуси ТЦК.
“Кожен начальник цеху, супервайзер та директор заводу – як шахісти. Приходять на роботу і виявляють, що на дошці не вистачає нової фігури. Що робити?” – запитує Пахомов.
Він додає: “Якщо мобілізація посилиться, нам неминуче доведеться скоротити обсяги, що призведе до зниження податків, які ми платимо”.
Раніше Пахомов закликав запровадити для металургів стовідсоткове бронювання.
Чи врятує економічне бронювання
У червні до Верховної Ради внесли законопроєкт про “економічне бронювання” від мобілізації. Згідно з документом, компанія може сплачувати підвищений військовий збір у 20 тисяч гривень на місяць за конкретного працівника і цим звільняти його від призову.
Якщо цей законопроєкт ухвалять, від військової служби звільнять майже 900 тисяч людей, а на потреби армії вдасться зібрати близько 20 млрд гривень, зазначає Наталуха.
“Це гроші, які не залежать від того, в якому настрої прокинеться Віктор Орбан або хто стане наступним президентом США”, – пояснює депутат, маючи на увазі неодноразові блокування європейської допомоги Україні з боку прем’єр-міністра Угорщини, а також обіцянки Дональда Трампа за добу “зупинити” війну в Україні.

Ще один зареєстрований у Верховній Раді законопроєкт пропонує надавати броню працівникам, які заробляють понад 36,5 тисяч гривень на місяць.
За даними Держстату України, у 2023 році середня зарплата в країні становила 17,4 тисячі гривень.
- Воюй або плати: що відомо про економічне бронювання і кого воно може стосуватися15 березня 2024
- Війна у цифрах: як за останній рік змінилися Україна та українці23 лютого 2024
- В Україні починається мобілізація по-новому: 10 ключових питань18 травня 2024
Однак така пропозиція викликає багато суперечок і критики на тлі дефіциту солдатів на фронті.
Багато хто стверджує, що система призову, заснована на фінансових ресурсах, чи то компанії, чи окремої особи, є несправедливою.
“Логіка не працює. У нас недостатньо людей, які хочуть йти на війну… і тоді ми [скорочуємо] їхню кількість ще [більше]”, — каже Масі Найєм, відомий юрист, який втратив око на фронті.
“Якщо у вас є гроші, вас можуть звільнити. Це неправильно, – додає Найєм. – Де справедливість? Навіщо мені було втрачати око, якщо хтось може просто заплатити і не піти?”
Павло Дергачов, власник нічного клубу у Києві, каже, що побоюється впливу економічних пільг на соціальну структуру країни.
“Це якась VIP-нісенітниця. Вона створює кастову систему”, – пояснює він, стоячи у черзі до ЦНАПу, щоб оновити свої дані у військовій базі даних.

Однак багато керівників бізнесу стверджують, що система призову вже несправедлива через широко поширену корупцію, і, як стверджує Наталуха, українці витрачають від 700 млн до 2 млрд гривень на рік на купівлю документів про звільнення від призову.
З ним погоджується Ганна Дерев’янко, виконавча директорка Європейської бізнес-асоціації.
“Ми повертаємося до вихідної точки: бідні йдуть служити, а ті, хто мають кошти, — ні”, – каже вона. Мало того, додала Дерев’янко, кошти “надходять не до державного бюджету, а безпосередньо до кишень корумпованих чиновників”.
“Потрібно пояснювати людям, що в умовах війни та економічної кризи не можна не ухвалювати важкі, непопулярні рішення”, – вважає Олег Гороховський, співзасновник і генеральний директор Monobank, який бере на роботу велику кількість ІТ-фахівців та прагне звільнити їх від призову.
Гороховський зазначив, що в умовах війни на виснаження, де ресурси РФ перевершують українські, “йдеться не про справедливість, а про ефективність”.
“Висококваліфікований програміст у банку чи онлайн-маркетплейсі буде кориснішим у тилу України, ніж на передовій”, – переконаний бізнесмен.
Нардеп Наталуха додає, “не можна виграти війну лише справедливістю. Війна несправедлива сама по собі”.
