Рашки несвідомо зробили нам одну немаленьку послугу, вони під корінь винищили УССР. Індустріальні монстри перетворились на зруйновані фортеці національного спротиву, шиферні дахи розбились, залишки совітського автопарку згоріли на полях битв, пушкіни впали, пролетаріат розбігся по європах внутрішніх і західних.
Але проблема в тім, що культурний розвиток України справжньої був штучно загальмований і зупинився десь на часах бароко. Розстріляні відродження даром не минули.
Накинута нам шароварщина вивітрюється з кожним ракетним залпом, але порожнечу треба чимось заповнювати. Колоніальний концепт із національним слабо сумісний, не може Поплавський співати в Хореї козацький.
От щойно виробник шляхетного напою Роман Пелех пожалівся, що його питомо український контабас не хочуть брати «українські» ресторани. Не через ціну, а через те, що він не вкладається в концепцію голосракого малороса із смішним чубом і спитою мордякою.
Я пропоную застосовувати наступну методологію відбудови України: вважаємо, що у Мазепи під Полтавою все вийшло і просто екстраполюємо розвиток на сьогоднішній момент. В архітектурі, кулінарії, геть в усьому.
Вмерла соціалістична, вмерла ніяка, хай живе Україна вільна !!!
Павло Гомонай