Єдиним державним органом, який координує всю діяльність в умовах війни щодо звільнення полонених та пошуку зниклих безвісти оборонців України (військовослужбовців ЗСУ, інших збройних формувань та співробітників правоохоронних органів і підрозділів цивільного захисту), є Координаційний штаб з питань поводження з військовополоненими (КШППВ).
До складу КШППВ входять представники ГУР МО України, Міністерства оборони України, ЗС України, СБ України, МВС і Національної поліції України, Національної гвардії України, Державної прикордонної служби України, Мінюсту, Міністерства реінтеграції України.
Головою Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими призначено начальника ГУР МО України Кирила Буданова.
При Координаційному штабі діє консультаційна телефонна лінія, призначена для юридичного, соціального та психологічного супроводу родин українських захисників та захисниць, які потрапили в полон або зникли безвісти (телефон консультаційної лінії: +380(95) 4127424).
Отже, будь-які спроби з боку невідомих осіб, які телефонують родичам полонених та зниклих безвісти з пропозиціями і обіцянками звільнити саме їхнього рідного захисника (захисницю) за окрему грошову винагороду або надання певної інформації військово-політичного характеру (зокрема отримання інформації щодо місць розташування Сил оборони України, насамперед підрозділів ППО та командного складу), слід трактувати як провокацію з боку спецслужб рф або ж це є проявом «простого» шахрайства.
Саме на таких випадках акцентував увагу родичів полонених та зниклих безвісти омбудсман Дмитро Лубінець під час свого візиту 19.03.2024 до м. Кропивницького.
Д. Лубінець на кожній зустрічі наголошує, що перед Україною стоїть надскладне завдання – повернути всіх військовополонених та цивільних, яких незаконно утримує рф. І ми мусимо зробити це якнайшвидше. Бо час летить швидко, а всі вони чекають на порятунок.
Немає жодних спеціальних списків для обміну полоненими з рф, на цьому особливо наголошують представники Координаційного штабу. Адже на питанні існування якихось «спеціальних» списків для обміну, до яких наша держава свідомо не вносить українських полонених і через що не відбуваються обміни, спекулює та маніпулює громадською думкою в Україні саме російська сторона.
Позиція країни-агресора – росії є єдиною причиною, через яку не здійснюються обміни, росія не зацікавлена у поверненні своїх полонених, що автоматично створює перешкоди в ході переговорного процесу щодо обміну полоненими та пошуку зниклих безвісти.