Немає волі – нема щастя: цю аксіому досі не засвоїли в Україні

Глава МЗС Ірану звинуватив Зеленського в атаці на торговельне судно та пригрозив відповіддю

26/07/2026 AA 0

Міністр закордонних справ Ірану Аббас Арагчі звинуватив президента України Володимира Зеленського в атаці на іранське судно. Як повідомляє Цензор.НЕТ, про це йдеться у заяві глави МЗС Ірану, опублікованій […]

20 березня – Міжнародний день щастя. Саме до свята група вчених із Sustainable Development Solutions Network за допомогою Gallup та Oxford Wellbeing Research Centre опублікували World Happiness Report 2024.

Найщасливішими почуваються фіни. Фінляндія – перша у світі. Фіни – найщасливіші у світі у двох вікових групах – 30-44 роки та 45 – 59 років. На другому місці – Данія. Данські люди похилого віку (вікова група 60+) – найщасливіші у світі. Третій рядок на п’єдесталі щастя в 2024 р., незважаючи на вулкани, зайняла Ісландія. Слідом у Топ-10 йдуть Швеція, Ізраїль, Нідерланди, Люксембург, Швейцарія та Австралія. Найщасливіша молодь (до 30 років) у Литві. На другому місці – Ізраїль, на третьому – Сербія.

Україна посіла далеке 105 місце. Минулого року ми були на 92 місці. Найнещасніша вікова група в Україні – люди віку 60+. Втрачене, ошукане покоління. Це ті, хто у 1990-х не думав про те, як створити потужні інститути свободи, не про те, як побудувати інститути захисту приватної власності та підприємництва. Люди були настільки поглинені виживання та споживанням, що залишили поза увагою олігархів, схематозників та всіх тих, які перетворили Україну на територію номенклатурно-комерційного схематозу.

105 місце України в Індексі щастя-2024 – це вирок тієї моделі, яку продовжують нав’язувати українцям VIP-розпорядники та споживачі чужого. Не випадково Україна знаходиться приблизно в цій зоні місць у світових індексах економічної свободи (112-е за однією оцінкою, ~130-е за іншою), 100-е місце в Індексі захисту прав власності-2023, 89-е в Індексі верховенства права- 2023. Українці категорично не хочуть жити в Олігархаті/Схематозі. Совок та Держава загального інтервенціонізму –

Це також країновий глухий кут.

Гострий дефіцит свободи, авторитаризм, тоталітаризм, т. е. жорстке обмеження політичної, особистої, громадянської та економічної свободи як руйнують матеріальне благополуччя, але роблять людей нещасними. Велика держава – Левіафан риє для людей бідності глибоку яму-котлован. Такий у VIP-розпорядників та споживачів чужого (~3% населення) план – жити за рахунок інших (97% суспільства). Авторитаризм – це коли у країні гострий дефіцит політичної, громадянської та економічної свободи. На жаль, Україна за гібридного політичного режиму залишається совковою, авторитарною економікою через гострий дефіцит економічної свободи.

Авторитаризм – це не порядок, а балаган.

Авторитаризм – це не справедливий отаман, а аморальний пахан.

Авторитаризм – це не рівність людей, а номенклатурно-силовой дурман.

Авторитаризм – це зашморг і клітина левам, і вседозволеність гієнам.

Авторитаризм – це коли людину оцінюють не у справах, а за яскравими слівцями.

Авторитаризм – це щастя, а примус до батогів.”

Автор: Ярослав Романчук, науковий керівник Українського інституту економічного лідерства

(Джерело).

MIXADV

цікаве