Із загиблим на фронті Дмитром Сінченком влада Кропивницького не дозволила попрощатися на площі, в центрі міста.
Як не дозволяє вже два роки прощатися з іншими захисниками.
Такого сорому за своє місто я давно не відчувала.
Пробач нас, Діма. Пробач, що вибрали таку владу, яка не здатна зрозуміти, що і Україна, і наше місто, і ми всі існуємо тільки завдяки таким людям, як ти, Діма.
Вони думають, що варто боятися тільки живих, а мертвих можна списати з рахунків і запхнути десь на найдальший край міста.
Вони помиляються, Діма.
Я знаю, що ти їх ще зустрінеш. З усіма кропивницькими побратимами, яких не дозволили гідно вшанувати.
Не повертається язик сказати: спочивай з миром.
Ти ж боєць.
Який може бути спочинок для бійця, поки на нашій землі p*cня?
Я вірю, що ти з усіма нами, Діма. Поки ми боремося, ти з нами.
Якщо ви знаєте, кого ще можна затегати під цим дописом, щоб надати цій ситуації розголосу – тегайте. Можливо, кропивницькій владі стане соромно перед всією Україною (хоча якщо досі не стало, то вже, мабуть, і не стане).
Надія Паливода