Що пішло не так із законом про мобілізацію?

Зеленський провів нараду щодо дипстрайків по РФ: Погодили продовження операцій та оновили перелік пріоритетних цілей

26/07/2026 AA 0

У неділю, 26 липня, президент Володимир Зеленський провів нараду щодо дипстрайків по об’єктах РФ. Про це він повідомив у соцмережах, інформує Цензор.НЕТ. Більше читайте у нашому Telegram-каналі Дистанція понад 3000 км […]

Тривала епопея з прийняттям закону про мобілізацію дуже нагадує те, що відбувається у Сполучених Штатах з виділенням Україні військової і фінансової допомоги. Коли всі гравці розуміють необхідність ухвалення рішень, але ведуть підкилимні ігри.

Як відомо, перший проект закону про мобілізацію Кабмін вніс до Ради 25 грудня.

Потім, уже після Нового року і тривалої суспільної істерії старий проект було відкликано. А 30 січня був внесений вже новий закон про мобілізацію. 7 лютого Верховна Рада проголосувала в першому читанні. 21 лютого закінчилось прийом правок до проекту, і на сьогоднішній день їх налічується понад 4 тисячі. Зараз вони мають бути розглянуті у профільному комітеті. Навіть за оптимістичного сценарію, це займе не менше тижня. Далі – винесення законопроекту в зал. Де справжня біда з голосами. Тобто, навіть якщо Рада і почне голосувати щось на наступному тижні і це голосування буде вдалим (у чому є великі сумніви), ще піде кілька днів на те, аби його підписав президент. Або спікер, якщо буде прийняте рішення, що непопулярні нововведення мають лягти в зону відповідальності парламенту.

Тобто, виходячи із математичних розрахунків, на ухвалення надважливого у нинішніх умовах закону, пішло мінімум три місяці. Якщо не додавати півтора-два місяці, які йшли на його юридичну розробку.

Чи маємо ми розкіш так витрачати час, знаючи непросту ситуацію на фронті? Питання без підтекстів і особистісних оцінок.

Чи існують інші механізми, аби нормативи, які можуть чітко і зрозуміло визначити питання мобілізації/демобілізації, військової підготовки та фінансового забезпечення? Юристи, з якими довелось спілкуватися на цю тему, кажуть, що існують. І це – грамотно виписана постанова уряду, яка б унормувала усі ці питання.

При тому, що уряд і так є автором законодавчої ініціативи, тому, якщо там так бояться втрати свого іміджу, то немає чого, зрештою, втрачати. Але найпотрібніші для фронту рішення за правильної комунікаційної стратегії можна було б за цей час уже давно виписати, схвалити і вже виконувати.

Можливо, я десь помиляюсь у своїй логіці. Підкажіть. 

Віктор Шлінчак

Джерело: https://censor.net/ua/b3477336

MIXADV

цікаве