Збиття над Азовським морем російського літака радіорозвідки А-50 та пошкодження повітряного командного пункту Іл-22М11 — це подія принципово значуща.
І найбільш мені приємно, що я не можу однозначно сказати, а яким чином це вдалося ЗСУ. Відповідно, і у ворога теж непонятка.
F-16 принципово здатен на таке, але це маловірогідно. Бо поява поблизу лінії фронту цих літаків не могла пройти непоміченою. І всі пабліки ворога вже б захлиналися від люті і порожніх погроз аля Медведєв після літри.
Швидше за все, це знов спрацював «Петріот». Але навіть для цього справді чудового комплексу ЗРК відстань до враженої цілі надто велика. У такому випадку виходить, що в нас до «Петріоту» з’явилися справді далекобійні зенітні ракети. Або це дає результати дуже розумна і перспективна програма ФранкенСАМ.
І є ще один варіант: над Азовським морем відпрацювали нові українські безпілотники, здатні нести ракети класу «повітря-повітря». Оце було б найкраще. Бо тоді у ворога величезна проблема.
У будь-якому випадку, безсумнівно, що зенітники ЗСУ навчилися планувати нетипові операції, непомітно для ворога висуватися впритул до лінії фронту, виконувати складну задачу за обмежений час і відходити без втрат. І це вже другий успішний приклад зенітної засідки. До речі, така тактика — ноу-хау наших героїв.
Зараз ворог вже не буде нахабніти над українським морем, він змушений буде відтягнути маршрути своїх авіарозвідників кілометрів на сто вглиб власної території. А це, з урахуванням радіусу їх дії, дещо зменшить можливості агресора наносити ракеті удари по Україні.
Тому, як любили повторювати у радянські часи застою, ЗСУ «не можна зупинятися на досягнутому».
Джерело: https://censor.net/ua/b3467661