І знову нагадую що це моя особиста думка, яка нікого ні до чого не зобов’язує:
1. ПЗРК вітчизняного виробництва, в тому числі ПЗРК подовженої дальності(міні-ЗРК).
Одне це вже може коштувати нам перемоги. ЛУЧ всравсь. З своїм РК-10, Соколом і рештою. Можете скільки завгодно казати про “не замовляли”, “не фінансували”, “роз’єбали” – мені не канає. Для мене-він всравсь, час вийшов. Явите на фронт серійне вітчизняне ПЗРК – я першим його покажу. А поки – ви обісрались.
2. Міномети 40-60-80, і міни до них. Детонатори для мін, в тому числі повітряного підриву.
Мало. Дуже мало. Дуже пізно.
3. 155 снаряди. Кількість, яку можна вважати виготовлених самим УОП-ом занадто мала. Занадто повільно маштабується. Запізно. Так, сам факт стався, але ж кількість…
4. РЕБ. Тут поясню, що воно не є про№0бане повністю як клас, але воно про№0бане кількісно і часово. Про№0бане тактичне і стратегічне розуміння необхідності. Ланцети і ФПВ винесли нам цілу армію техніки.
5. Боєприпаси і детонатори до РПГ-7, ОГ-шки, тандеми, 40-мм гранати до МК-шок, боєприпаси до АГС, ГП. Виробництво ручних гранатометів під 40-мм в потрібній кількості(замало). Тобто все те, що створює Поле Смерті при штурмі чи обороні і допомагає піхоті.
6. КАЗ-КАПЗ проти ФПВ і Ланцетів. Сюди ж віднесу миттєвий дим.
7. Інженерне забезпечення: міни, сигналки, “Тропа”, колючка, залізобтон, укрєпи. (Рінатліонідич не УОП!)
8. Візуально-інерційне захоплення і наведення, як завершену технологію. Якщо хтось і освоює Jetson-и, то це приватники, які винаходять всі велосипеди на шляху, бо ніхто нічого з “підприємств” їм, сука, не підкаже.
9. Проксі (радіо-)детонатори під штатні різби 40+
10. Вільха, Нептун, Грім. Ставлю все це вкупі і на останнє місце як напів-міфічні штуки, з одного боку складні в розробці і виготовленні під час війни. З іншого боку – наявність і кількість незрозуміла, системний вплив на фронт відсутній. Один запуск ракети за рік чи півроку – не рахується, це не виробництво. Чекати рік на крейсер чи С400 – це не про це. А час на довгоочікування, як мені здається, вже вийшов. Тож вважаю цей напрямок чесно про№0баним, привіт ЛУЧ, Коростельову і всім причетним. Особливо прикро за Вільху, “український аналог Хаймарсу”
Добродій з Фейсбуку