Низька платіжна дисципліна та дозвіл від влади не платити за електроенергію призвели до формування величезних боргів. Простого рішення немає, один з варіантів – підняття тарифу
На ринку електроенергії утворився ланцюг боргів “усіх перед усіма”, сума якого на кінець жовтня цього року вираховується десятками мільярдів гривень.
В переліку боржників та тих, кому винні – усі найбільші гравці: “Енергоатом”, “Укренерго”, “Гарантований покупець”, ДТЕК, “Центренерго”, постачальники, обленерго, експортери, споживачі тощо.
Варто відзначити, що проблеми із розрахунками існували й до великої війни, однак саме після 24 лютого 2022 року вони набули по-справжньому величезних масштабів.
Особливість ринку електроенергії в тому, що між його учасниками діє складний механізм розрахунків, і якщо хтось один перестає платити, то борги починають утворюватися по всьому ланцюжку. У підсумку так і вийшло – на сьогодні загальний борг вже перевищує 60 млрд грн.
Як виникли багатомільярдні борги та що з ними робити?
Перше джерело – пільгові тарифи для населення
Питання того, як в учасників ринку електроенергії виникли багатомільярдні борги, доволі заплутане, і щоб в ньому розібратися треба розділити суму всіх боргів на три складові. Перша – це так званий механізм “покладення спеціальних обов’язків” (ПСО) для населення.
Як відомо, з 1 червня 2023 року уряд підвищив вартість електроенергії для населення до 2,64 грн за кВт-год. Новий тариф почав діяти для всіх категорій громадян незалежно від рівня їхніх доходів та споживання.
Тобто, умовному олігарху чи бізнесмену середньої руки кіловат електроенергії обходиться у стільки ж, скільки й простому громадянину, який не отримує субсидію. При цьому важливо розуміти, що ринкова ціна електроенергії значно вища, за ту яку встановив уряд для населення і може сягати 8 грн за кВт-год.
Різницю між ринковою ціною і тарифом для населення має хтось компенсувати. “Спонсорами цієї “акції” в Україні визначені дві державні компанії – “Укргідроенерго” (входять 9 гідроелектростанцій) та “Енергоатом” (експлуатує 4 атомних електростанції)”, – розповів в інтерв’ю “ЕнергоБізнес” радник прем’єр-міністра Юрій Бойко.
За його словами, тягар компенсації більшою мірою покладено на оператора АЕС, оскільки його станції виробляють набагато більше електроенергії, і з меншою собівартістю (частка “Енергоатом” в загальному балансі виробітку традиційно перевищувала 50%, тоді як на “Укргідроенерго” припадало менше 10%).
Друга зима під обстрілами: наскільки енергетика готова до зими
Після початку великої війни “Енергоатом”, який уряд зобов’язав покривати понад 80% різниці в тарифах, перестав забезпечувати компенсацію в повному обсязі.
Серед основних причин такого стану речей – окупація найбільшої в Європі Запорізької АЕС та низькі тарифи для населення. Останні до 1 червня становили 1,44 грн за кВт-год у випадку споживання менше ніж 250 кВт-год на місяць, і 1,68 грн за кВт-год у випадку перевищення цього рівня.
Загалом структура боргів виглядає наступним чином: “Енергоатом” недоплачував державній компанії “Гарантований покупець”, та – постачальникам універсальних послуг (компанії, які постачають електрику населенню, інша назва – ПУП), ті – “Укренерго” та операторам систем розподілу (колишні обленерго), а останні – “Укренерго” і так далі.
В сухому залишку сьогодні борг “Енергоатом” по ПСО для населення становить близько 20 млрд грн. Чи змінюється щось останнім часом? Так, але лише частково.
Після червневого підвищення тарифів та завершення ремонтної кампанії на АЕС “Енергоатом” почав повною мірою розраховуватися по поточних зобов’язаннях за ПСО та навіть вносити авансові платежі на наступні місяці.
До кінця 2023 року президент “Енергоатома” Петро Котін обіцяє повністю розрахуватись по ПСО за поточний рік та частково – за 2022 рік. “Залишиться борг у 17 мільярдів гривень за попередній період, який погасити наразі неможливо. По цій сумі є три джерела погашення – компенсація з бюджету, деокупація ЗАЕС або повернення боргів по старому “Енергоринку”, – сказав Котін.
Довідка. “Енергоринок” – це підприємство, яке в старій моделі ринку, що працювала до 1 липня 2019 року, виконувало функцію єдиного котла: викуповувало всю електрику на ринку, продавало її споживачам та мало розраховуватись з виробниками. Борги цього підприємства перевищують 25 млрд грн.
Реалізація будь-якого з трьох озвучених Котіним сценаріїв погашення старого боргу з огляду на поточну ситуацію з державними фінансами виглядає малоймовірною.
Друге джерело – “зелене” ПСО
Модель цього ПСО виглядає наступним чином: між великими виробниками “зеленої” електроенергії та її покупцями є посередник – державне підприємство “Гарантований покупець”, яке викуповує отриману з відновлюваних джерел електрику та продає її на відкритому ринку.
Проблема полягає в тому, що від продажу електроенергії в ринок державне підприємство заробляє лише частину грошей, необхідних для розрахунків з “зеленими” виробниками. Решту “Гарантованому покупцю” має компенсувати “Укренерго” з тарифу на передачу електроенергії.
І тут виникає друга проблема. Річ у тім, що для проведення компенсації “Укренерго” не вистачає коштів, адже з цією державною компанією не розраховуються інші учасники ринку.
В серпні голова “Укренерго” Володимир Кудрицький розповідав, що борги перед очолюваною ним компанією становлять близько 59 млрд грн. Борги “Укренерго” перед іншими учасниками ринку – 50 млрд грн.
В останні місяці ситуація з розрахунками дещо покращилась, але загалом лишається складною. Нам балансуючому ринку (детально про функціонування цього ринку в наступному розділі) “Укренерго” заборгували 27 млрд грн, за передачу електрики – 20,6 млрд грн, за диспетчеризацію – 9,5 млрд грн.
Таким чином, учасники ринку накопичують борги перед “Укренерго”, а той, в свою чергу, не може в повному обсязі виконати зобов’язання перед “Гарантованим покупцем”, тож останній і не платить виробникам “зеленої” електрики.
Сонце світить та не гріє. Чому держава майже не платить “зелений” тариф домашнім СЕС?
Таким чином, на сьогодні борг “Укренерго” перед “Гарантованим покупцем” за так званим “зеленим” ПСО становить 29,9 млрд грн. Через це поточного року виробникам електроенергії з відновлювальних джерел виплачують в середньому близько 50% від необхідного.
За словами Бойка, “Укренерго” недоплачує “Гарантованому покупцю” з двох причин. Перша – “Укренерго” не збирає 100% коштів через погану дисципліну учасників ринку. Друга причина – низький тариф на передачу, який не покриває всіх зобов’язань перед “зеленими” виробниками.
Через заяви про недостатність тарифу між представниками Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП) та “Укренерго” навіть виникла публічна суперечка, під час якої регулятор порадив державній компанії “налагодити роботу з боржниками”.
На це в “Укренерго” відповіли, що “неможливо ефективно стягувати борги з тих, кому НКРЕКП своїми рішеннями дозволила не платити”.
Третє джерело – балансуючий ринок
Однак найбільше проблем та боргів – на балансуючому ринку. Якщо спрощено пояснити його суть, то вона полягає в наступному: це ринок, на який потрапляють компанії, які не змогли точно спрогнозувати обсяг власного виробітку електроенергії або власний обсяг її споживання.
Тобто той, хто не зміг продати якісь обсяги електроенергії – реалізує її на балансуючому ринку значно дешевше від ринкових цін, а той, хто купив менше необхідного – повинен докуповувати набагато дорожче. Через це балансуючий ринок також називають ринком фінансових санкцій або ринком покарання.
“На балансуючому ринку є багато проблемних споживачів, які не платять. Серед них постачальник останньої надії (ПОН) “Укрінтеренерго”. На ПОН автоматично потрапляють споживачі, які не купили електроенергію в когось іншого. Раніше на такому постачальнику можна було перебувати не більше 90 днів, а зараз на час воєнного стану наказом Міненерго це обмеження знято. Це фактично легальний спосіб споживати електричну енергію і не платити за неї”, – пояснює Бойко.
За його словами, серед найбільших боржників перед “Укрінтеренерго” державні шахти, водоканали, обленерго тощо. Якщо споживач не платить постачальнику останньої надії, то той відповідно не платить “Укренерго”.
Як наслідок, борг різних підприємств перед “Укренерго” на балансуючому ринку вже перевищує 27 млрд грн, а сама компанія винна 16 млрд грн.
Як вирішити проблему
Опитані ЕП експерти, учасники ринку та представники енергетичних компаній в один голос стверджують, що наразі немає простого рішення, яке б розв’язало проблеми з боргами на ринку електроенергії.
“Треба усвідомлювати, що проблема боргів занадто комплексна. Є як мінімум три джерела, що формують борги і вони насправді всі лікуються, але різним набором рішень та інструментів. Погана новина полягає в тому, що ефективний спосіб вирішення проблеми вимагає прийняття комплексу рішень, тобто не можна прийняти одне чи частину рішень і забути про інші. Лише комплексним підходом, який включатиме в тому числі і непопулярні кроки, можна досягнути результату у вигляді функціонування ринку у фінансово і економічно збалансований спосіб”, – заявляє Бойко.
За словами голови парламентського комітету з питань енергетики та житлово-комунальних послуг Андрія Геруса, це питання фінансової збалансованості всіх регульованих тарифних компаній, а також фінансової дисципліни та жорстких санкцій за несплату.
“Перше – це про можливість платити, у деяких компаній тарифи не покривають поточну ціну електроенергії. Друге – це бажання платити. Є компанії, які можуть платити, мають і хороші прибутки, і ліквідність, але вирішують не платити, бо думають, що і так можна буде жити”, – каже Герус.
За словами співрозмовника ЕП в уряді, вирішення боргової проблеми вимагає цілого комплексу рішень, в тому числі і непопулярних, від Міненерго, НКРЕКП, Кабміну тощо. А також – покращення платіжної дисципліни від учасників ринку: генерації, споживачів, постачальників, експортерів тощо.
“Необхідно подивитись на реальну економіку “Енергоатома”, визначити його фактичну спроможність виконувати соціальну місію – ПСО. Переглянути певні рішення Міненерго, які дозволяють окремим споживачам просто не платити за електрику.
“Укренерго” має налагодити роботу з боржниками, а Кабмін – замислитись над переглядом тарифу для населення в бік більш збалансованого. І це лише декілька очевидних рішень з переліку необхідних”, – додає співрозмовник ЕП.
Борги в обмін на довкілля: як Україні скористатися світовим досвідом “зеленого” відновлення
Чи відбувається наразі якась комплексна робота в цьому напрямку? Схоже, що ні.
“У мене є відчуття, що боргами зараз не дуже хочуть займатися”, – ділиться співрозмовник ЕП в Кабміні. Таке ж враження складається і після заяв заступника керівника Офісу президента Ростислава Шурми, якому приписують кураторство над всією енергетичною галуззю.
“У мене сьогодні немає рішення”, – відповів Шурма на питання щодо системного вирішення боргових проблем за одним з описаних вище напрямків.
“Системне рішення може передбачати лише певне джерело коштів для погашення заборгованостей. Чи потрібно їх погасити? 100% потрібно. Чи є це в умовах війни пріоритетом №1? Ні, не є. Тому що в умовах війни пріоритет №1 – це фінансування оборони нашої держави. Коли будемо ближче до закінчення війни і стабілізації фінансів, тоді запропонуємо чіткий графік виплати боргів”, – відповів Шурма.