Війна з Росією — спершу гібридна, тепер повномасштабна — завдала Українській православній церкві Московського патріархату колосальних втрат: і матеріальних, і нематеріальних. Ця конфесія втратила безліч храмів, знищених «російськими визволителями», безліч вірян, знищених ними ж. Втратила не лише добрі стосунки з владою, якими вона користувалася упродовж десятиліть, а й «недоторканний» статус, що захищав її священнослужителів. І найголовніше — вона втратила залишки довіри українського суспільства.
Про це йдеться у статті видання ZN.UA.
Такого висновку можна дійти за результатами соцопитування, проведеного Центром Разумкова на замовлення ZN.UA у квітні-травні 2023 року. Лише 8,2% у відповідь на запитання: «До якої церкви ви належите?» назвали Українську православну церкву Московського патріархату. Тільки 7,2% респондентів заявили, що довіряють митрополиту Київському УПЦ МП Онуфрію.
Це загалом негативне ставлення українців до «московської церкви» яскраво проявляється в підтримці ініціатив влади щодо позбавлення УПЦ МП її майна. З погляду багатьох, це навіть не «позбавлення майна» — це акт справедливості. УПЦ МП втрачає привілеї, які отримала виключно завдяки своєму становищу імперської церкви.
Лаври розбрату
Виселення УПЦ МП із храмів для багатьох із нас є символічним актом руйнування імперської гегемонії в нашому духовному житті. Необхідною частиною тієї боротьби, яка ведеться на фронті.
Якби доля лавр — Києво-Печерської та Почаївської — була в руках простих українців, питання, кому вони мають належати, вирішилося б не на користь УПЦ МП: лише 6,2% опитаних вважають, що Києво-Печерська та Почаївська лаври й надалі мають безроздільно належати колишнім господарям. Водночас 63% опитаних вважають, що в УПЦ МП треба забрати обидві лаври.
І це стосується не лише двох головних святинь країни. Такою самою підтримкою користуються будь-які зусилля з позбавлення УПЦ МП майна в усіх куточках країни. Попри незаконність рішень місцевої влади, незугарні картинки бійок, хмари сльозогінного газу в храмах, 60% українців підтримують рішення місцевої влади, які відмовляють УПЦ МП у продовженні оренди та використанні культових споруд і земельних ділянок. Не підтримують ці рішення 14,4% опитаних.
У самій УПЦ МП таке ставлення до себе з боку влади та громадян пояснюють чим завгодно — пропагандою, «окремими помилками на місцях», підступами конкурентів, політичним замовленням, масовим божевіллям і навіть атакою особисто Князя світу цього. Але, вочевидь, річ не в тім. УПЦ МП упродовж десятиліть плекала історичні зв’язки й продумано сформовані «традиції», які пов’язували Росію та Україну. Тепер вони переглядаються й мають бути розірвані. Процес деколонізації стосується церкви найбезпосереднішим чином.