На українців чекають нові правила: для вступу в ЄС необхідно позбутися зарплат у тіні, Єврокомісія задоволена лише кількома галузями, – ЗМІ
Європейська комісія оцінила понад 30 сфер та галузей в Україні. У документі на 70 сторінок описано, на якому етапі підготовки є країна. Умовно для цього використовували п’ятибальну шкалу: початковий, певний, середній, хороший і дуже хороший рівень.
Виявилось, що лише чотири галузі в Україні відповідають нормам ЄС. Це зовнішня політика, енергетика, митниця та безпека. Про це йдеться в аналітичному звіті, який доповнює висновок Європейської Комісії із заявки України на членство у Європейському Союзі. Документ остаточно узгодили лише кілька місяців тому, джерела OBOZREVATEL у Єврокомісії надали повний текст документа. Про головне зі звіту читайте у матеріалі.
Податки та зарплати: що доведеться змінити
Українську галузь оподаткування в Єврокомісії оцінили на двійку (середній рівень підготовки). Щоб стати членом ЄС, Україні доведеться міняти свої податки. Ось головне:
з ПДВ у нас все добре (ставка 20% відповідає узгодженій у ЄС);
потрібно покращити електронний режим переміщення товарів;
немає правила з податку вихід з юрисдикції;
не запроваджено загальне правило протидії зловживанням.
Загалом із значних проблем, які неможливо миттєво подолати – зловживання. Податківці беруть участь у схемах, а бізнес прості українці ухиляються від сплати податків. Стати повноцінним членом ЄС за наявності десятків схем ухилення від оподаткування буде неможливо. Українці мають звикнути, що сплата податків – конституційний обов’язок кожного громадянина.
Ще гірша ситуація у сфері соцполітики та зайнятості. ЄС оцінили нашу підготовку на одиницю (початковий рівень). Існують проблеми техніки безпеки на роботі, велика проблема з неофіційним працевлаштуванням (що пов’язано з ухиленням від сплати податків). Слід змінити законодавство, що забезпечити ґендерну рівність, удосконалити систему трудових перевірок.
Фактично необхідно:
розпочати ефективно перевіряти, чи працюють українці офіційно;
знизити рівень тіньової зайнятості;
забезпечити рівність прав жінок та чоловіків.
Також є проблеми із вільним переміщенням працівників. Україна демонструє початковий рівень підготовки у сфері вільного переміщення працівників (це одиниця). Українським роботодавцям потрібно створити такі умови, щоб у майбутньому вони могли легко найняти працівника із будь-якої країни ЄС.
Державні закупівлі та фінансовий контроль
Україна одержала двійку за публічні закупівлі. Проблема існує на державно-приватних підприємствах (коли приватний бізнес інвестує у державні підприємства). Згідно зі звітом, не завжди вибираються для співпраці найкращі пропозиції.
“Необхідність прискорення процесу закупівель не має негативно впливати на правовий захист у рамках процедур публічних закупівель. Необхідно завершити відбір та призначення уповноважених у сфері публічних закупівель”, – йдеться у звіті. Позиція Єврокомісії така: справді, в умовах війни треба закуповувати швидко, але не можна при цьому жертвувати прозорістю закупівель.
Дуже погана ситуація (одиниця) у підготовці стандартів фінансового контролю. Головна проблема – поганий внутрішній аудит. Недостатньо послідовного визначення повноважень суб’єктів, які здійснюють контроль та аудит публічних коштів, згідно з концепцією державного внутрішнього фінансового контролю.
Хороша ситуація із рухом капіталу. Операції щодо здійснення прямих іноземних інвестицій в Україну (фінансові запозичення, позички для резидентів, нерухомість, цінні папери) лібералізовані, проте діють обмеження щодо позик та платежів для іноземців. Можна купувати іноземну валюту та перекази іноземної валюти за межі України для повернення іноземному інвестору доходів від іноземних інвестицій, проте це важко.
Антимонопольна політика та захист споживачів
За підготовку антимонопольної політики Україна отримала двійку. Ухвалення проектів змін до законів про захист конкуренції та державної допомоги значно покращить стан справ, упевнені в Єврокомісії. Така сама оцінка і у сфері фінансових послуг.
НБУ дотримується рекомендацій Базельського комітету з банківського нагляду. Завдяки зусиллям з реформування, починаючи з 2014 року, банківський сектор продемонстрував свою стійкість, а фінансовий сектор залишається відносно стабільним у період кризи.
Це позитив. Але є й негативні фактори, які потрібно виправляти:
відсутність нагляду за банками під час воєнного стану;
недорозвинені ринки страхування та капіталу.
Двійку поставила Єврокомісія Україні та у сфері захисту прав споживачів. Незрозуміло хто відповідає в Україні за забезпечення реалізації прав споживачів: національний орган захисту прав споживачів чи інші державні органи? В Україні відсутня система альтернативного вирішення спорів, щоб надати споживачам можливість позасудового врегулювання спорів із торговцями.
За що Україна має непогані оцінки?
Трійку (середній рівень) Україна отримала у сфері цифрової трансформації та медіа. У Єврокомісії вважають, що країна вже досягла значного прогресу у сфері надання цифрових послуг громадянам та підприємствам та використання інструментів інформаційного суспільства.
Країна демонструє середній рівень підготовки в галузі економічної та монетарної політики. Її законодавство про центральний банк лише частково узгоджено з ЄС. Існують фіскальні рамки та середньостроковий бюджет, але відсутня незалежна фіскальна установа. Державна фінансова статистика поки що не включає статистику щодо процедури надмірного дефіциту.
Трійка та за безпеку продуктів. Імплементації в українське законодавство потребують 216 правових актів ЄС, оскільки сектор санітарії та фітосанітарії є одним із найбільш комплексних. На червень 2022 року Україна досягла повного наближення до 77 актів права ЄС, а робота над наближенням ще до 69 триває.
А ось митною сферою у Єврокомісії задоволені. Тут ми вже майже відповідаємо нормам ЄС (четвірка, чи добрий рівень підготовки). Україна підключена до загальної митної інформаційної системи ЄС (спільної комунікаційної мережі) та використовує нову комп’ютеризовану транзитну систему (NCTS).
Україна – учасник Конвенції про процедуру спільного транзиту, що повністю ґрунтується на транзитній системі Союзу.
Ще одна четвірка – за енергетику. Потрібні додаткові дії для забезпечення фінансової та політичної незалежності енергетичних регуляторів, тому поки що не відмінно. Потрібна подальша робота щодо наближення до норм ЄС для підвищення прозорості та стабільності на європейських енергетичних ринках.
Також задоволені ЄС та нашою зовнішньою політикою. Вона має хорошу адміністративну здатність керувати зобов’язаннями, які з зовнішніх міжнародних відносин.
І ще одна четвірка – за безпеку. Україна активно співпрацює з ЄС у боротьбі з кіберзагрозами та дезінформацією. Нормативно-правова база загалом відповідає нормам ЄС. Ратифікація Римського статуту Міжнародного кримінального суду та пов’язаних із ним інструментів залишається невирішеним питанням. Необхідно виконати додаткову роботу щодо запобігання незаконній торгівлі зброєю, боєприпасами та вибуховими речовинами.
Україні для членства в ЄС потрібно пройти значний шлях. Головне, що потрібно розуміти кожному українцю, – швидкі зміни завдяки членству в Євросоюзі можливі лише за однієї умови. Якщо кожен українець погодиться жити за законами ЄС, відмовиться від побутової корупції, сплачуватиме податки з усіх доходів та навчиться поважати бюрократичні процедури, а не шукати шляхів для того, щоб оминути правила.
Больше информации на портале Антикор: https://antikor.com.ua/articles/622001-ukraintsev_hdut_novye_pravila_dlja_vstuplenija_v_es_neobhodimo_izbavitjsja_ot_zarplat_v_teni_evrokomissija_udovletvorena