В українському сегменті телеграма працюють близько 80 телеграм-спільнот, користувачі яких повідомляють про переміщення військовослужбовців, які нібито роздають повістки в українських містах. Повідомлення у частині із цих спільнот можуть додавати всі охочі, які побачили військових з повістками на вулицях, через спеціальних ботів. Проте адміністратори телеграм-спільнот не перевіряють, чи правдивим є кожне повідомлення про ймовірну роздачу повісток на якійсь вулиці міста.
За даними платформи Telemetrio, яка надає аналітику про роботу телеграм-спільнот, на кінець січня 2023 року в українському сегменті цього месенджера працювало близько 80 каналів і груп, які мають у своїй назві слова «повістки» або «мобілізація» чи їхні відповідники російською. Аудиторія цих спільнот коливається у межах від 120 до 115 тисяч людей. Найдавніша з нині активних спільнота із назвою «Де роздають повістки? Дніпро» виникла 12 березня 2022 року. Зараз цей канал має 1,1 тисячі підписників. Сукупна аудиторія цих спільнот у телеграмі становить близько 1,2 мільйона користувачів месенджера.
Як з’ясували аналітики «Детектора медіа», українські телеграм-канали і групи, де розповідають про повістки, охоплюють аудиторію 21 області і Києва. Як правило, найбільше таких телеграм-спільнот працюють у областях, де адміністративними центрами є найбільші міста України. Дев’ять орієнтовані на Київ і область, по 7 — на Харківщину і Одещину, 6 — на Львівщину.
Поки що в українському сегменті телеграма не вдалось знайти каналів, які працюють на територію Донеччини, Луганщини, Херсонщини й Криму.
Є два типи спільнот, де повідомляють про вручення повісток. До першого належать ті, де можна обмінюватись повідомленнями без посередництва адміністраторів чи телеграм-ботів. До другої, відповідно, ті, де публікують тільки ті повідомлення, які написали ботам, або ж підписникам взагалі не можна нічого повідомляти й автори каналу створюють контент самі, проте джерел інформації у повідомленнях не вказують.
Як приклад телеграм-каналів першої групи можна назвати канал «Мобілізація Повістки Україна Новини», у якого 17,6 тисяч підписників. Його учасники пишуть у чат питання різної складності, які стосуються того, як в Україні відбувається мобілізація. Наприклад, чи випустять за кордон людину, яка є вітчимом трьох дітей тощо. Більшість телеграм-спільнот, де спілкуються і попереджають про видачу повісток, належить до другої категорії. Там або не можна узагалі писати свої повідомлення, або їх треба писати через бота, який ці повідомлення публікує. Судячи із назв ботів і оформлення телеграм-каналів, в українському телеграмі існує щонайменше три мережі, які модерують так звані повісткові спільноти. Ці мережі контролюють близько 30 телеграм-спільнот.
До прикладу, в телеграмі діє мережа @moderatorukr_bot, яку ведуть через бот із ніком @moderatorukr_bot. Вона охоплює щонайменше 22 канали, які покривають 21 область і Київ. Телеграм-канали цієї мережі легко впізнати за логотипами жовтого кольору із словом «повістка» чорного кольору посередині. Ці канали виникли у жовтні-листопаді 2022 року. Опублікувати в них повідомлення можна лише через бота @moderatorukr_bot. Спочатку у боті потрібно обрати область, про роздачу повісток у якій ви маєте інформацію, а потім уже писати повідомлення. Утім бот не надто затримує публікацію будь-яких повідомлень. І цим можна зловживати для поширення неправдивої чи неперевіреної інформації. Наприклад, живучи в одному кінці України, можна повідомити про роздачу повісток в іншій частині країни. І цю інформацію опублікують без перевірки. У перші місяці після створення телеграм-канали цієї мережі, ймовірно, розглядались як джерело прибутку. Наприклад, від жовтня до листопада у описі каналу «Повістки Житомир / Повестки Житомир» була можливість звертатися із рекламними пропозиціями до користувача @marcuss92.
Також в телеграмі діють мережі таких спільнот «Солідарний друг» і «gde».
Завдяки архіву дописів цих телеграм-каналів у Telemetrio вдалось знайти контакти адміністратора «Солідарного друга» Олександра. Він єдиний із модераторів телеграм-каналів із повістками відповів на питання, як бореться із дезінформацією на каналах. «На сьогодні в нашому боті є система банів, якщо людина кілька разів поширює неправдиву інформацію, він втрачає можливість користуватися ботом. Також у нас до кожного каналу є чати, де люди активно нам допомагають в модерації контенту», — пояснив Олександр у коментарі «Детектору медіа». Він додав, що перевіряти правдивість інформації допомагають користувачі телеграм-каналу, які спілкуються у чаті, посилання на який є у описі телеграм-каналів цієї мережі. Тобто спосіб перевірки, знову ж таки, ненадійний, адже повідомлення спершу публікують, а вже потім перевіряють.
Небезпека таких мереж телеграм-каналів в тому, що ведуть їх аноніми. Відтак, неможливо з’ясувати мету створення конкретних мереж так званих повісткових каналів, як і неможливо верифікувати інформацію, яку вони публікують. Варто розуміти, що роздача повісток чоловікам призовного віку в умовах мобілізації є законною, проте представники Територіальних центрів комплектування не повідомляють, де і коли роздаватимуть повістки чоловікам. Також працівники територіальних центрів комплектування теж доклалися до поширення тривожних настроїв в суспільстві. Наприклад, коли вручали повістки фігурантам кримінальних справ щодо зґвалтування; видавали їх людям, які займались сексом у публічному місці чи відвідувачам масових заходів або ж просто чоловікам на вулицях. Тобто такі дії ймовірно й спровокували виникнення подібних телеграм-спільнот.
Суспільну важливість теми й велику зацікавленість людей нею, про що свідчать ті самі пошукові запити у гуглі, автори анонімних майданчиків можуть використовувати заради наживи й просування вигідних їм меседжів. Крім цього, інформація про роздачу повісток у різних містах України лише підігріває рівень напруги у суспільстві. В умовах війни, коли триває мобілізація, поширення таких дописів може спровокувати паніку, підірвати довіру до командування армії й влади. Також повідомлення в таких каналах можуть вводити в оману, адже через те, що самі мережі є анонімними, неможливо не лише перевірити достовірність інформації, про яку йдеться в дописах, а й з’ясувати алгоритми, за якими автори таких каналів намагаються перевірити факти, й чи взагалі роблять такі спроби. МобілізаціяЗСУ і ТрОАвтори: Ольга Білоусенко, Олексій Півторак
Тактики Як російська пропаганда використовує тактику знецінення
Знецінення — тактика пропаганди, яку Росія використовує для поширення меседжів як у внутрішньому (російському), так і у зовнішньому інфопросторах. Пропагандисти навмисно применшують важливість, ефективність чи успішність певних подій, рішень, процесів тощо. Мовляв, якщо якісь вчинки «безглузді», то немає сенсу продовжувати так робити.
До прикладу, агітпроп використовує тактику знецінення при висвітленні теми західних санкцій проти Росії. Зокрема, Євросоюз запровадив вже дев’ятий пакет санкцій. На противагу цьому Росія звинувачує Захід у «ірраціональності та нелогічності санкцій, що спровокували хаос і дестабілізацію світових економічних зв’язків». Російська пропаганда постійно намагається переконати світ у тому, що санкції не дієві. Мовляв, тому їх потрібно скасувати. Насправді, якби санкції не діяли, то Росії не потрібно було б докладати стільки зусиль для їх скасування.
Також російська пропаганда систематично знецінює українську армію. Мовляв, ЗСУ втрачають свою боєздатність. Буцімто українські військовослужбовці уже виснажені й більшість людей не витримує випробувань воєнними реаліями. Нібито у США більше не вірять у військову перемогу України над Росією й вважають шанси на успіх Збройних сил України на полі бою «низькими», а тому скоро перестануть допомагати Україні. Також агітпроп поширював меседж, що донатити на ЗСУ та допомагати волонтерам немає сенсу, адже волонтерські донати нібито не врятують країну, економіка якої тріщить по швах, а закордонні партнери не квапляться її підтримувати. Насправді українська армія вже майже рік захищає Україну й українців та стримує «другу армію світу», яка планувала «взяти Київ за три дні». А іноземні держави систематично надають чергові пакети воєнної допомоги, щоб підвищити обороноздатність України.