З розгорненням широкомасштабної війни Росією проти України різко і швидко в Україні зросли антиколоніальні настрої. Всі зрозуміли недопрацьовку з топонімікою, особливо вуличною. В повному обсязі треба було не лише декомунізувати, але і дерусифікувати все навколо. Але декому думалося, що не можна «ображати друзів». А дехто здається в темних куточках свого єства, і зараз такої думки, бо є родичі «запорєбріком» та й друзі, які й досі не поважають бандерівців, і таке інше і подібне. А комусь навіть при владі, на перший погляд, руки не доходили до тих перейменувань…
Лише восени в Новоукраїнці міський голова Олександр Корінний «запустив процес збору пропозицій та обговорення» нових назв вулиць, замість російських. А тим часом в Кропивницькому та Києві вулиці рашистського змісту перейменували вже двічі. Перше перейменування відбулося ще в березні, коли в Новоукраїнці міський голова на своєму аккаунті у мережі Фейсбук оголошував повітряну тривогу, розміркував про проблеми світломаскування та блокпостів та «трамбував волонтерів». Тоді у нього ще не були налагоджені постачальні зв’язки з міжнародними організаціями, тому віджато було майже все зібране і ще невідправлене ЗСУ волонтерами. Далі їх бідних так трамбонули, що вони не те щоб пожалітися куди, навіть позакривали і роти і свої аккаунти в мережі Фейсбук.
Причини були «поважні», щоб зазіватися з перейменуваннями та PR-ом з цього приводу. Поки що процес триває і про факт перейменувань нічого не чути. PR-прокол вийшов у пана Корінного. І навіть більше того – грубий ідеологічний прорахунок.
Максим Буцалюк