А справа ось у чому. Посилаючись на дані американської розвідки що в ОП Зеленського, ймовірно, працюють російські агенти, конгресменка українського походження Вікторія Спарц написала листа Д.Байдену, в якому просить детально розслідувати цю справу. В якості таких можливих агентів називаються прізвища Єрмака і його заступника Татарова. Своє прохання пані Спартц обгрунтовує тісною співпрацею американского й українського урядів в плані поставок нам сучасного озброєння, а отже, можливості передачі цими ймовірними агентами секретної інформації ФСБ.А треба зауважити, що згадана конгресменка є неабиякою лобісткою поставок американської зброї в Україну. Вона у квітні відвідала Україну, до її голосу дослухаються як конгресмени-республіканці, так і демократи.
У відповідь на цей лист речник МЗС О.Ніколенко звинуватив саму конгресменку у співпраці з кремлем, що вона, мовляв, хоче у такий спосіб загальмувати поставки ЗСУ американської зброї. Щось у такому ж дусі прокоментувала й І.Верещук, яка взагалі не мала б цього робити, оскільки ні до МЗС, ні до ОП не має жодного стосунку. Цілком очевидно, що ця заява погоджена з главою ОП, у якого підгорає і який би дуже хотів спустити все на гальмах.
Утім, навряд чи це вийде. Адже тут чи не все залежить від того, якою буде реакція Д.Байдена. Для України це надважливо, оскільки від рішень президента США залежать поставки американської зброї ЗСУ, а отже, і доля України у цій війні.Зеленський, звісно, міг би не чекати реакції Байдена, а зіграти на випередження. Для цього йому потрібно проявити політичну волю і якнайшвидше ініціювати власне розслідування із залученням представників американської розвідки, попередньо відсторонивши від виконання службових обов’язків Єрмака й Татарова.
Таким чином, Зеленський стоїть перед непростим вибором: що йому дорожче, дружба з Єрмаком, чи Україна, президентом якої він працює?Війна – вона як рентнен. У тому числі для президента.
АНАТОЛІЙ НОВІКОВ