Хата – це код української націю, як слово, як суть, як життєве і філософське поняття, Багато хто з нас в дитинстві зростав в українській хаті, і не лише ті, кому випало щастя народитися в селі, а навіть городяни у своїх бабусь та дідусів.
Виставка історичних раритетних світлин та елементів українського національного побуту з чарівною назвою в заголовку та словами з пісні відкрилася в Кропивницькому обласному краєзнавчому музеї. В основі її експозиції предмети побуту та світлини з зібрання кропивницького колекціонера старожитностей Володимира Нагорного. В словах виступаючих звучали знайом з дитинства, але вже призабуті слова – чирінь, макітра, комин, призьба, кобиця, стріха…
Виставка унікальна ще тим, що половина світлин відображають життя початку минулого століття знищених радянською владою сіл Чигиринщини та Олександрівщини. Більше трьох сотень сіл тих країв затопили водами рукотворного Кременчуцького моря.
Основним типом традиційного житла в Україні найчастіше була білена ззовні та всередині будівля під солом’яним дахом. Цей тип української хати був найбільш визначальною етнографічною ознакою українського народу та домінував в центральній Україні.На садибі мали бути сарай, погреб, хлів для худоби та птиці, садок, палісадник, обов’язково тин.
На фотографіях експозиції історичних фотографій та предметів народного побуту «Хата моя, біла хата…» зображені саме такі господи з, на жаль, затоплених у 1959-му році сіл при будівництві Кременчуцького водосховища. Найбільшим із них було старовинне місто Новогеоргіївськ.
Затоплення сотень українських сіл – одна з болючих ран, яку нанесла радянська влада українському народу.
Як виникла ідея виставки: «Місцевий колекціонер Володимир Нагорний звернувся до нас із такою ініціативою і ми радо її підтримали. Виставка унікальна за своєю суттю. Адже відвідувачі матимуть змогу побачити світлини, яким понад сто років, і які розкривають історію й традиції народного будівництва, побуту та звичаїв населення середнього Придніпров’я 19-20 століть», – розповіла завідувачка відділу історії музею Валентина Пархомчук.
Сам колекціонер зауважив, досі таких виставок в Україні не проводилося, а матеріали є унікальною базою для наукових досліджень.
Довідка: Володимир Нагорний – підприємець, майстер з виготовлення меблів і реставратор. Проте, більшості він відомий як колекціонер старожитностей, який зібрав багатотисячну колекцію старовинних речей. Предмети з його колекції нині експонуються в музеї Івана Гончара, у музеї села Опішні, десятки експонатів належать колекції колишнього президента України Віктора Ющенка. Але Володимир Георгійович продовжує дивувати і захоплювати, створюючи цікаві тематичні виставки. Його різнопланові колекції неодноразово експонувалися у різних установах культури нашого міста, зокрема, у ОУНБ ім. Д. Чижевського, Обласному центрі народної творчості, у складі спільних виставок під час обласних заходів, тощо. Знаковою виставкою була виставка «Дерево Життя» яка у 2013 році з успіхом тежекспонувалася у обласному краєзнавчому музеї. Виставка «Хата моя, біла хата…» знайомить відвідувачів з архітектурними формами житлових та господарських споруд, технологіями народного будівництва, з певними народними традиціями, зокрема такими, як толока і гуляння (новосілля), та містить багато інформативного матеріалу про побут, одяг та звичаї населення нашого краю у минулому столітті.
Присутні на відкритті виставки тепло вітали автора ідеї та невтомного збирача унікальних старожитностей Володимира Нагорного. Особливо звертали увагу на те, що саме зараз вона дуже на часі, зміцнює український дух та теж наближає перемогу.
Анатолій Авдєєв