Пекін запустив план зі скуповування активів російських енергетичних та сировинних компаній, зокрема «Газпрому» та виробника алюмінію «Русала». Як повідомляється, у реалізації цього плану задіяні найбільші державні компанії Китаю, такі як China National Petroleum Corp., China Petrochemical Corp., Aluminum Corp. of China та China Minmetals Corp.
Про це пише видання haqqin.az.
Ті, хто в курсі, як працюють державні китайські компанії, що входять до «золотого списку» Центрального комітету Комуністичної партії Китаю, чудово знають, що подібні кроки вони можуть робити лише в тому випадку, якщо рішення про це прийнято в «свята святих» – на Політбюро ЦК КПК.
Невиразні чутки про прийняття цього рішення ходили ще наприкінці минулого тижня, але офіційних коментарів китайської сторони на цю тему, як завжди, не було, а особливої довіри до інсайдів за нинішніх часів не існує. Бо ніколи не брешуть у таких масштабах, як на війні.
Китай може купити частину “Газпрому”, “Русалу” та інших російських компаній
З 24 лютого офіційна риторика китайської влади являла собою словесну гімнастику вищого класу. З одного боку, Пекін намагався не відштовхнути від себе недовірливий і підозрілий Кремль. З іншого – намагався не змінити принципів територіальної цілісності, невтручання у внутрішні справи інших держав і невикористання силового сценарію, що постійно проголошується ним. “Політична гімнастика” цілком вдалася. На Заході заговорили про «проросійський нейтралітет» Пекіна, а представник російського МЗС Марія Захарова промовисто заявила, що Китай на боці Росії. «Подивіться на реакцію світових гігантів. Тих, що не видають себе за гігантів, а справжні гіганти. Зокрема Китай. Ви бачите цю реакцію», – трохи невиразно, але з пафосом заявила вона.
Тим часом китайська влада діяла чітко в тих рамках позитивних та негативних наслідків, які виникли для КНР після початку воєнних дій в Україні. Якщо коротко, то вони виглядають так:
Позитивні
– зросте російський продаж у КНР нафти, газу та інших сировинних товарів, що дозволить Китаю диктувати ціни;
– збільшаться закупівлі Росією китайських товарів та обладнання;
– відключення Росії від SWIFT прискорить використання китайської транскордонної міжбанківської платіжної системи (CIPS);
– Росія зменшить можливості протистояти розширенню китайського впливу на Центральну Азію, Сибір, Арктику, Індію або інші майбутні потенційні райони конфлікту інтересів.
Негативні
– зниження постачання сільгосп- та продовольчих товарів з України позначиться на програмі продовольчої безпеки Китаю;
– знизиться закупівлі залізняку з України, що порушує плани Китаю щодо диверсифікації поставок у світлі його конфлікту з Австралією.
І поки що китайські політики кажуть, що вони «за все добре проти всього поганого», буквально за тиждень відбувається таке. По-перше, два найбільші китайські банки вже обмежили угоди на купівлю російської сировини. Зокрема, Bank of China та ICBC перестали видавати акредитиви покриття угод із сировинними експортерами з РФ. Поки китайські політики кажуть, що вони «за все добре проти всього поганого», два найбільші китайські банки призупинили проекти, пов’язані з Росією та Білоруссю Азіатський банк інфраструктурних інвестицій (АБІІ), створений за ініціативою голови КНР Сі Цзіньпіна у 2016 році для фінансування стратегії «Пояс і шлях», призупинив проекти, пов’язані з Росією та Білорусією. При цьому Москва входить до засновників АБІІ і має місце в раді директорів. Шанхайський новий банк розвитку, створений приблизно в той же час і з тих же причин, що й АБІІ, також заявив, що “припинив нові угоди в Росії”. Китайські виробники всього і вся – від автомобілів до смартфонів – почали вести переговори з російськими торговими мережами про масові постачання своєї продукції, причому за цінами на 15-20% вищі за ті, що були ще місяць тому. А щоб російські партнери були поговірливішими – Xiaomi, Oppo і Huawei вдвічі скоротили поставки смартфонів до Росії, посилаючись на проблеми з логістикою та курсом рубля.
Як про те, що державні корпорації приступили до скупки російських енергетичних та сировинних активів – природно, теж за вигідними для себе цінами, вже говорилося вище.
І, нарешті, буквально днями міністр закордонних справ КНР Ван І заявив під час церемонії на честь 30-річчя від дня встановлення дипломатичних відносин між Китаєм і країнами Центральної Азії, що відкривається «нова ера у співпраці між державами регіону». Тобто, говорячи без еківоків, Китаю в Центральній Азії стане ще більше, хоч і так далі вже нікуди. Формування з регіону «малого Китаю» стрімко прискорюється, скорочуючи там російську присутність, у разі – економічне. По суті, у ході українсько-російського конфлікту Китай виключно вміло вирішує свої завдання та просуває свої інтереси.