Григорій Честахівський із Нової Праги замалював першу могилу Тараса Шевченка. Чому і кому ставили подвійні хрести?
Будинок-музей Тараса Шевченка в Києві
· Єдине відоме зображення першої тимчасової могили Тараса Шевченка. Під малюнком авторський напис “Козак Честахов [. ..]” “На вишну память Батькови Тарасови щирому та коханому Кобзареві. Смоленське кладовище великодня субота 1861″. Саме у великодню суботу, напередодні перепоховання, Честахівський змалював могилу поета, постать товариша Шевченка поета Миколи Курочкіна біля неї. На Смоленському кладовищі, найстарішому в Санкт-Петербурзі, за традицією ховали вчених, акторів, художників Академії Мистецтв. Могила Шевченка, за дзвіницею цвинтарної церкви, як згадують сучасники, завжди була вкрита квітами, вінками. 6 квітня, на сороковини, друзі зібралися попрощатися з поетом перед дорогою в Україну. Костомаров після панахиди сказав: «Благослови, батьку, кінчати те діло”. Дозвіл на перепоховання одержали. Труну поставили на запряжені четвериком дроги, Куліш накрив її червоною китайкою. Григорій Честахівський та Олександр Лазаревський супроводжували її в дорозі. Честахівський став літописцем останнього шляху Кобзаря – ретельно усе змальовував. А потім – і упорядником могили на Чернечій горі. Попереднім власником малюнка був земляк Честахівського бібліофіл Олексій Попільницький. Із власницького напису на звороті роботи: “… С переселением Шевченко в Петербург в 1857 г. в круг его близких знакомых скоро попал Г.Н. Ч-ский. Сближение последовало сначала на душевном пении Честаховским малорусских песен, а затем и горячая привязанность певца к поэту была последним оценена, и Честаховский стал одним из частых постоянных посетителей Шевченка, когда последний зажил своим хозяйством в здании Академии Художеств. Когда было поручено разрешение на перевоз праха Шевченко в Малороссию и понадобился проводник,то лучше Г.Н. Честаховского для этого трудно было и придумать. На него и указали ближайшие друзья поэта. Можно сказать, что Честаховский свято исполнил возложенную на него миссию”.