Режим Лукашенка організував міграційну кризу на спільному білорусько-польському кордоні. Скупчення біженців із країн Близького Сходу та Центральної Азії спостерігається неподалік від Гродна, в районі КПП Брузгі (Білорусь) і Кузьниця (Польща). Згідно з останніми даними, білоруські спецслужби цілеспрямовано направляють мігрантів до КПП. Нині натовп біженців намагається організувати прорив кордону та облаштовує табори.
На самому кордоні нині зосереджено 12 тисяч польських військових та прикордонників, задіяні сили територіальної оборони Польщі. Литва намагається допомогти полякам своїми військами.
Це – пік міграційної кризи, яку організував Лукашенко кілька місяців тому й продовжує дотепер. У Варшаві заявляють, що Білорусь підготувала найбільший за весь період кризи штурм кордону.
Ситуація залишається напруженою. Водночас не слід забувати, що такі дії Мінська (який наразі є прямим військово-політичним союзником Москви) дестабілізують не лише Польщу, не тільки ЄС (куди й намагається потрапити натовп біженців), а й НАТО, членом якої є Республіка. Наразі Захід розмірковує над запровадженням додаткових санкцій проти Білорусі, а Лукашенко та його російські партнери – над деморалізацією глобальних альянсів.
«Живий щит»
Криза на польсько-білоруському кордоні, як і на литовській та латвійській ділянках кордону Євросоюзу із Білоруссю, триває від весни цього року. Однак після того, як група з-понад п’ятиста мігрантів спробувала потрапити на територію Польщі, ситуація загострилася ще більше.
На опублікованих відео видно, що біженці несли із собою сумки, рюкзаки та інші речі. Втім, найбільш цікавим є факт, що групу супроводжували озброєні військовослужбовці. І це не випадковість.
За припущеннями, люди в уніформі є співробітниками ОСАМ – спеціального підрозділу прикордонних військ Білорусі, що спеціалізується на боротьбі з терористичною діяльністю. Адже саме вони, як повідомляється, брали безпосередню участь в операції «Шлюз» та переправляти людей без документів до Євросоюзу.
На записах зафіксована спроба силоміць проштовхнути групу жінок і дітей через польсько-білоруський кордон.
«Озброєні люди Лукашенка виштовхують жінок і дітей через польський прикордонний паркан і створюють живий щит, щоб завадити їм повернутися до Білорусі», – коментує білоруський опозиційний телеграм-канал Nexta.
Таке ж визначення використала й спікерка польського Сейму Ельжбета Вітек. Вона наголосила, що білоруський режим «цинічно стимулює нелегальну міграцію для досягнення власних політичних цілей і дестабілізації ситуації на східному кордоні Польщі та ЄС».
«Мігранти – це живий щит, яким безжально користується білоруська влада. Вони в інструментальний спосіб, вчиняючи погрози та шантаж, використовують чоловіків, беззахисних жінок і дітей», – заявила парламентарка.
Вітек також закликала засудити дії Мінська. І запевнила, що Лукашенко має враховувати наслідки своїх дій, адже союзники з ЄС та НАТО, за її словами, однозначно і солідарно засудили агресію та закликали до її негайного припинення.
«Ми готові до кожного сценарію», – запевнила спікерка.
Дійсно, унаслідок загострення ситуації зібрався урядовий кризовий штаб за участі прем’єра-міністра Матеуша Моравецького, віцепрем’єра Ярослава Качинського, а також міністрів внутрішніх справ і адміністрації, національної оборони та закордонних справ. Адже зрозуміло, що криза ще далека від свого завершення.
За повідомленням Reform.by, 7 листопада у Telegram з’явився чат під назвою «Білоруський збір біженців 10/11», в якому припускається, що 10/11 – це дата – 10 листопада, яка може бути основним днем збору нової хвилі мігрантів. Також, згідно інформації ресурсу, після створення чату в ньому було опубліковано повідомлення з точкою на мапі, куди мігрантів закликали зібратися – локація біля прикордонного переходу «Брузги».
І це – тривожні сигнали. Ситуацію, що скалася, навіть почали порівнювати із вторгненням зелених чоловічків до Криму.
«На кордоні з Білоруссю ми починаємо боротися з вторгненням зелених чоловічків, як у Криму», – оцінив колишній командир спецпідрозділу GROM (військової частини Сил спеціального призначення Польщі) генерал Роман Полко.
Генерал Роман Полко
На його думку, НАТО має зайняти позицію з цього приводу, оскільки східний кордон Польщі також є кордоном Альянсу.
Ситуацію на кордоні активно коментує й польська опозиція. Так, лідер «Громадянської платформи» Дональд Туск заявив, що потрібно подумати про використання ст. 4 Статуту НАТО, яка передбачає початок консультацій у разі загрози безпеці члена Альянсу.
«Можливо, настав час застосувати ст. 4 НАТО. Якщо нашому кордону безпосередньо загрожує фізичний тиск, за участю білорусів – я говорю про білоруські служби – то, на мій погляд, це безсумнівний привід для початку консультацій в рамках Північноатлантичного пакту, тому що це стосується безпеки всього східного кордону Європейського Союзу та держав НАТО, таких як Польща і Литва», – наголосив польський політик.
Усе вказане може означати, що Польща готується до виснажливої та довготривалої кризи. Адже у Варшаві не виключають, що за вчинками Лукашенка може ховатися помста за критику його дій після сфальсифікованих президентських виборів. А також за те, що Захід не визнав його президентом Білорусі і допомагає білоруській опозиції.
Цілком зрозуміло, що глава Білорусі хоче дискредитувати європейську демократію. І шляхом міграційного тиску воліє показати своїм співвітчизникам, що права людини та демократичні принципи в ЄС нічого не значать.
Також досить вірогідно, що Лукашенко хоче розділити Євросоюз щодо міграційної політики, що добре вписується в геополітичні наміри російського керманича Володимира Путіна. Усе це має на меті спричинити забуття про репресії, які Лукашенко використовує проти власних громадян.
«Розширена система санкцій»?
Ситуація, що склалася, не могла не привернути увагу західних союзників. Так, глава Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн заявила, що мала розмову з очільниками урядів Польщі, Литви і Латвії, «щоб висловити солідарність ЄС та обговорити з ними заходи, які ЄС може вжити, щоб їх підтримати у намаганні подолати цю кризу».
«Білорусь має припинити ризикувати життям людей. Інструменталізація мігрантів для політичних цілей Білоруссю є неприпустимою», – написала фон дер Ляєн у своєму Twitter, а також закликала країни-члени схвалити санкції проти Мінська.
Глава Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн
«Закликаю держави-члени до остаточного затвердження розширеної системи санкцій проти білоруської влади, відповідальної за цю гібридну атаку», – наголосила Урсула фон дер Ляєн. Вона також заявила, що «Європейський Союз розгляне, як накласти санкції на авіакомпанії з третіх країн, які займаються контрабандним перевезенням людей».
Не залишились осторонь від проблеми й Сполучені Штати Америки. У Вашингтоні закликали Білорусь припинити «організовувати» приплив мігрантів до кордону ЄС.
«Ми стурбовані зображеннями та повідомленнями, які надходять з білорусько-польського кордону. Сполучені Штати рішуче засуджують режим Лукашенка за сприяння потокам нелегальної міграції. Закликаємо негайно припинити організацію та примус до регулярних потоків мігрантів до Європи», – заявив речник Державного департаменту Нед Прайс.
Речник Держдепу Нед Прайс
Він також підкреслив, що США підтримують усіх союзників в Європі, які постраждали від дій Білорусі. При цьому Прайс заявив, що наразі нічого не повідомляється щодо можливих додаткових санкцій проти Лукашенка, останній раунд яких Вашингтон запровадив у серпні одночасно з Великою Британією та Канадою.
Зазначена обставина дещо контрастує із заявою глави Єврокомісії Урсули фон дер Ляєн. А тому стверджувати про запровадження нового санкційного пакету проти режиму Лукашенка поки зарано. Як і робити прогнози щодо тривалості міграційної кризи на кордоні ЄС та НАТО.
Україна на черзі?
Спостерігаючи за ситуацію на кордоні між Євросоюзом та Білоруссю, виникає запитання: чи загрожує міграційна криза Україні?
Вочевидь, наразі говорити про можливість сильного потоку мігрантів через Україну поки ще зарано. Адже Білорусь залежить від торгово-економічних зв’язків з Україною.
Втім, цілком вірогідно, що ситуація може змінитися. Й розширення кризи ще й на українську ділянку кордону Білорусі може бути лише питанням часу. Тож Україні вже зараз потрібно посилювати свої кордони, паралельно координуючи свої дії з європейськими партнерами.
У Польщі, приміром, це вже зрозуміли й почали діяти. Так, міністр внутрішніх справ та адміністрації Маріуш Камінський повідомив, що до середини 2022 року на кордоні із Білоруссю буде встановлено сталевий паркан висотою 5,5 метрів.
«Паркан, який ми хочемо побудувати на кордоні із Білоруссю, насправді є символом рішучості польської держави зупинити нелегальну міграцію до нашої країни», – заявив Камінський, додавши, що міграція «не відбувається з природних причин».
Интеграция, военная доктрина Союзного государства, Крым. Как Путин принуждает Лукашенко к покорности
У свою чергу, президент Польщі Анджей Дуда цими днями зателефонував лідерам України і країн Балтії задля термінових консультацій через міграційну кризу на кордоні з Білоруссю. Усі висловили свою підтримку Варшаві та засудили гібридну агресію з боку режимів Путіна та Лукашенка.
Втім, питання щодо того, наскільки на практиці вільний світ є готовим до потужної «осади» своїх «стін» і іншого роду провокацій, наразі залишається відкритим.
Станіслав Желіховський, Кандидат політичних наук, провідний фахівець Дипломатичної академії України імені Геннадія Удовенка при МЗС